Чому тютюнові акцизи слід підвищити

Україна у 2025 році отримала рекордні 122,5 млрд грн надходжень від акцизів на тютюнові та нікотинові вироби – на 27% або 26 млрд грн більше, ніж у 2024 році, і на 100 млрд грн більше, ніж десять років тому. Це результат євроінтеграційної політики підвищення ставок акцизного податку на тютюнові та нікотинові вироби.

Разом із зростанням надходжень знизилося споживання тютюнових виробів, що вкотре демонструє ефективність підвищення акцизів для захисту здоровʼя людей. За даними ДПС, у 2025 році споживання сигарет скоротилося до 26,2 млрд шт. (-10% порівняно з 2024 роком), тютюнових виробів для нагрівання (ТВЕН) – до 6,1 млрд шт. (-15%), сигарил – до 0,6 млрд шт. (-25%). Снюсів спожито 144 тис. кг.

Зростання акцизів зупинилося

У березні 2025 року набув чинності закон, який запровадив план підвищення акцизної ставки на сигарети до 90 євро за тис. шт. та для ТВЕН – до 72 євро за тис. шт. до 2028 року. Це створило 25-відсоткову преференцію для тютюнових виробів, якими тютюнова індустрія залучає дітей та молодь до вживання тютюну.

Також закон запровадив перехід на оподаткування в євро задля уникнення впливу девальвації гривні. Це правильне, хоч і запізніле рішення. У 2025 році сумарно акциз на сигарети зріс на 35%, тоді як на ТВЕН – на 22%.

У 2026-2028 роках підвищення акцизів буде незначне: 5% на сигарети і 0,5% на ТВЕН. Це суттєво не вплине на ціну за пачку і зупинить зниження споживання тютюнових виробів. Ба більше, аналіз демонструє: якщо не підвищити акцизи, то у 2026 році епідемія вживання тютюнових виробів відновить поширення.

У 2014 році акцизи на сигарети підвищили на 40%, а в наступні роки, аж до 2025-го, акцизи зростали щонайменше на 20% на рік. Таким чином, у 2026 році Україна вперше майже зупинила зростання акцизів на тютюнові вироби.

Україна не може собі дозволити слабку акцизну політику, оскільки йдеться про наповнення бюджету і виживання нації, чисельність якої стрімко скорочується, зокрема через хвороби, спричинені вживанням тютюнових виробів. Щороку в Україні від "тютюнових" хвороб помирають близько 100 тис. людей.

Ціна акцизної преференції

За нашими розрахунками, акцизна преференція для ТВЕН у 2025 році коштувала державному бюджету близько 3 млрд грн. У 2026-му недонадходження можуть сягнути 4 млрд грн, а за 2025-2028 роки – 422 млн євро або понад 20 млрд грн.

Для порівняння: у 2026 році на заклади культури і мистецтва держбюджет передбачає 66,2 млн грн, на книговидавничу справу та популяризацію української літератури у світі – 285 млн грн, на допомогу ветеранам – 4 млрд грн.

За 4 млрд грн, які Україна недоотримає у 2026 році, можна купити 8 тис. промислових генераторів або 2 880 дронів-перехоплювачів для захисту міст. Натомість ці кошти перетворюються на прибутки тютюнових компаній, серед яких – найбільші платники податків на росії – міжнародні спонсори війни проти України.

Що з євроінтеграцією

Україна у 2015 році разом з підписанням угоди про асоціацію з ЄС зобовʼязалася досягти мінімальної акцизної ставки на сигарети – 90 євро за тис. шт. Чинний план підвищення акцизів передбачає, що Україна виконає євроінтеграційне зобовʼязання у 2028 році (через 13 років з початку руху в напрямку гармонізації).

Проте наразі Євросоюз переглядає директиву 2011/64/ЄС про оподаткування тютюнових виробів і планує підвищити мінімальну ставку на сигарети до 215 євро за тис. шт. Після ухвалення, яке очікується в другій половині 2026 року, нова директива ЄС стане обовʼязковою для України як кандидата на вступ у ЄС.

Уряд та Верховна Рада вже зараз можуть повернутися до ефективної практики гармонізованого оподаткування сигарет і ТВЕН. Це дасть додаткові 4 млрд грн у 2026 році, до 20 млрд грн до 2028 року та 22 тис. збережених життів.

Влада також може додатково підвищити акцизи на сигарети та інші тютюнові вироби у 2026 році. За розрахунками, підвищення ставки акцизу щонайменше до 120 євро за тис. сигарет до 2028 року може забезпечити додаткові 66 млрд грн надходжень до бюджету та запобігти близько 100 тис. передчасних смертей.

Україна, перебуваючи в стані багаторічної війни на виживання та глибокої демографічної кризи, потребує мобілізації внутрішніх ресурсів і зменшення довгострокового тягаря хвороб. Підвищення та гармонізація акцизів на всі тютюнові вироби дозволить наповнювати бюджет та скорочувати споживання шкідливої продукції, що знизить тиск на систему охорони здоров'я. Це питання податкової політики, стратегії національної безпеки та демографічної стійкості.