Контрабанду криміналізували. Що далі?

Кримінальна відповідальність за товарну контрабанду запроваджена, але модель боротьби з нею не завершена. Митниця виявляє контрабанду, але не має права на оперативно-розшукову діяльність і досудове розслідування. Так виникає розрив між органом, який контролює переміщення товарів через кордон, і органом, що розслідує злочин. Усунути його – суть наступного етапу митної реформи.

Митниці бракує повноважень

Контрабанда товарів – це умисне переміщення товарів через митний кордон поза митним контролем або з приховуванням від нього. Йдеться про схованки, підроблені документи чи документи із завідомо неправдивими відомостями, видавання одних товарів за інші та інші способи незаконного переміщення.

Кримінальний кодекс передбачає відповідальність за контрабанду лісоматеріалів і цінних порід дерев, товарів та підакцизних товарів. Водночас товарну контрабанду треба відрізняти від звичайних порушень митних правил. Помилка в декларації чи спір щодо митної вартості самі по собі не є умисним злочином.

За чинною моделлю митниця здійснює митний контроль, виявляє контрабанду, фіксує обставини і передає матеріали до Бюро економічної безпеки, до підслідності якого належить товарна контрабанда. Власних повноважень на оперативно-розшукову діяльність і досудове розслідування митниця не має.

У результаті виявлення і розслідування розділені між різними державними органами. Це ускладнює організацію роботи і визначення відповідальності за кінцевий результат – від виявлення злочинної схеми до передавання справи в суд.

Міжнародна рекомендація і українська стратегія

Ідея про перегляд повноважень Державної митної служби не нова. У звітах місій Всесвітньої митної організації від 2022 і 2023 років ішлося, що криміналізація товарної контрабанди має супроводжуватися переглядом ролі ДМС. Саме вона має відігравати центральну роль у розслідуванні митних злочинів.

У звіті Єврокомісії від 2023 року порушувалося питання надання Держмитслужбі права на оперативно-розшукову діяльність і слідчих повноважень у справах про контрабанду. Під час скринінгу України за розділом 29 "Митний союз" у 2025 році євросоюзівська сторона теж наголошувала на ефективності такої моделі.

Ці підходи відображені і в українських документах.

"Національна стратегія доходів до 2030 року" передбачає розбудову правоохоронної функції митних органів, зокрема право на оперативно-розшукову діяльність і досудове розслідування в справах про контрабанду товарів. "Середньостроковий план реформування митних органів", затверджений Кабміном 4 серпня 2025 року, передбачає законодавче врегулювання цих повноважень і створення спеціалізованого підрозділу в структурі Держмитслужби. Отже, мова про реалізацію визначеного напряму реформи, а не про нову функцію.

Що зміниться

Запропонована модель зосереджує в профільному митному підрозділі повноваження із запобігання, виявлення, документування та розслідування товарної контрабанди. Важливо: йдеться не про те, щоб кожен митний інспектор став слідчим. Ідеться про окремий підрозділ з визначеною законом компетенцією, окремими вимогами до персоналу і порядком проходження служби.

Ця модель змінить підхід до боротьби з контрабандою. Зараз злочин здебільшого виявляють під час митного контролю. Повноцінна оперативно-розшукова діяльність дозволить виявляти підготовку переміщення, встановлювати організаторів та співучасників, документувати схему ще до перетину кордону.

Це особливо важливо для боротьби з організованою контрабандою. Вона часто охоплює міжнародні логістичні ланцюги, фальсифіковані документи, облаштування схованок, залучення перевізників і посередників у різних країнах. Ширші правоохоронні можливості митниці також створять передумови для тіснішої оперативної взаємодії з іноземними митними адміністраціями.

У 25 із 27 держав ЄС митні адміністрації мають правоохоронні повноваження для протидії контрабанді. Така практика є в усіх сусідніх з Україною державах ЄС.

У Польщі діє Митно-податкова служба з оперативно-розшуковими повноваженнями, у Словаччині – Кримінальне управління фінансової адміністрації, в Угорщині – кримінальний напрям Національної податкової і митної адміністрації. Румунська митна адміністрація теж протидіє транскордонній злочинності та митному шахрайству, хоча слідчі повноваження там розподілені інакше.

Отже, правоохоронні повноваження для української митниці у сфері товарної контрабанди наблизять їх до практики держав Євросоюзу, а не запровадять нетипову для євросоюзівського митного простору модель.

Чи зросте тиск на бізнес

Побоювання бізнесу щодо появи ще одного підрозділу з правоохоронними повноваженнями об'єктивні. Однак запропонована модель передбачає не збільшення кількості органів, які можуть втручатися в зовнішньоекономічну діяльність, а зосередження профільної компетенції в межах митної служби.

Зараз втручання правоохоронців у митний контроль може супроводжуватися додатковими перевірками, затримками вантажів і перекладанням відповідальності. Чітке законодавче розмежування компетенції спеціалізованого митного підрозділу та інших правоохоронних органів здатне зменшити дублювання функцій і зробити відповідальність за втручання в діяльність бізнесу більш визначеною.

Водночас така модель потребує належних запобіжників: конкурсного відбору персоналу, внутрішнього контролю, чітко визначеної підслідності, процесуальних гарантій та дієвого контролю за законністю застосування повноважень. Додаткові повноваження митниці мають супроводжуватися її більшою відповідальністю перед державою, суспільством та добросовісним бізнесом.

Висновок

Розбудова правоохоронної функції митниці – продовження криміналізації товарної контрабанди і частина митної реформи. Зосередження повноважень з виявлення та розслідування контрабанди в спеціалізованому митному підрозділі усуне розрив між етапами боротьби з цим злочином і посилить міжнародну взаємодію.

Суть реформи не в тому, щоб збільшити кількість правоохоронців, а в тому, щоб створити цілісну систему протидії контрабанді, де повноваження, контроль і відповідальність за результат зосереджені в одному місці.