Хто заплатить за правильні рішення?

Про непопулярне, але важливе. Це не та тема, про яку зручно говорити, але вона важлива і її не можна оминути.

Останнім часом на державному рівні багато говорять про підвищення зарплат для вчителів, працівників соціальної сфери та ЖКГ. Це правильна розмова. Освіта – це про наше майбутнє, ЖКГ – про стійкість міст, особливо під час війни, соціальна сфера – про базову людську гідність та політику турботи.

Львів цю позицію підтримує давно. Ми не чекали рішень згори, а системно шукали можливості для зміни ситуації вже зараз. Саме тому у 2025 році зʼявилася програма "Вчитель, що надихає", завдяки якій найкращі педагоги з доплатами отримують заробітну плату близько 35 тис. грн.

З осені 2025 року стартували доплати і для 250 найкращих двірників міста. А тепер про те, що відбулося далі. Наприкінці 2025 року держава ухвалює рішення про підвищення зарплат. Рішення потрібне і правильне, але виникає питання, про яке майже не говорять: за чий кошт ці видатки.

За законом міста мають ухвалити бюджети до 25 грудня. Якщо бюджет не ухвалений вчасно – це порушення з відповідними наслідками. Львів ухвалив бюджет на 2026 рік 18 грудня, а 26 грудня зʼявляється постанова Кабміну, яка нівелює цей бюджет, адже перекладає фінансування підвищення зарплат на міста.

Як це має працювати після затвердження бюджету – не розуміє ніхто. Для Львова це означає додаткові 1-1,5 млрд грн при загальному бюджеті міста 19,8 млрд грн. Питання просте: де взяти ці гроші? Інших джерел немає.

Перший варіант – забирати кошти з уже запланованих видатків – освіти, підтримки військових, ЖКГ. Тобто зняти з освіти, щоб дати освіті. Зняти з ЖКГ, щоб дати ЖКГ. Це замкнене коло. Другий варіант – кредит, але держава не дозволяє брати позики на виплати зарплат. Кредити можливі лише для інфраструктурних проєктів.

Часто можна почути аргумент про 4% ПДФО. Для Львова це 728 млн грн, але ці кошти мають чітке цільове призначення: компенсація різниці в тарифах на тепло і воду. І навіть цього не вистачає. Реальна потреба міста – близько 2 млрд грн.

Окремо – про реверсну дотацію. З міст додатково вилучають кошти через ріст ПДФО. Для Львова це 2,3 млрд грн. Ми пропонували інше: залишити ці гроші на місцях або зробити їх цільовими, наприклад, для допомоги прифронтовим громадам чи відновлення. На жаль, це рішення не підтримали.

Очікуємо закидів: "Ви і так заробляєте, а іншим громадам нема за що жити". Але правда в тому, що ми пропонували якраз цільове використання коштів, аби було чітко видно, куди йдуть гроші платників податків і кому вони допомагають.

Місто підтримує підвищення зарплат, але ми зобовʼязані чесно сказати мешканцям: гроші з бюджету не беруться з повітря. Це гроші громади і витрачати їх без зрозумілих та стабільних джерел означає створювати нові проблеми.

Варіанти рішень є. Пропонуємо збільшити державну субвенцію на освіту; частково чи повністю залишити реверсну дотацію містам з цільовим призначенням; на рівні держави ухвалити рішення про економічно обґрунтовані тарифи на тепло і воду – як би складно це не звучало. Офіційні пропозиції ми вже скерували.

Це не про конфлікт і не про відмову. Це про відповідальність і чесність перед містом і перед самими собою. Пишіть, що думаєте.