Цифрові платформи не врегулюють?

Після провального голосування в парламенті за законопроєкт №14025, який мав стати так званим One Big Beautiful Bill, надії на світле майбутнє мало.

Ідеться про майбутню податкову консолідацію, покликану задовольнити вимоги наших міжнародних партнерів, зокрема МВФ, і дати зелене світло виділенню Євросоюзом 90 млрд євро кредиту, украй необхідного для фінансування видатків.

Якщо зазирнути за лаштунки законодавчого процесу, то можна побачити не просто технічний документ, а коктейль, який містить оподаткування доходів через цифрові платформи, зниження лімітів на міжнародні посилки і ПДВ для ФОПів.

Чи зможе цей мікс ідей доплисти до гавані ухвалення, не розгубивши по дорозі здоровий глузд та інтереси бізнесу, який роками просив прозорих правил гри?

Еволюція ідеї

Історія регулювання гіг-економіки почалася не вчора і не під тиском МВФ. Це була ініціатива бізнесу та експертів, які розуміли: світ змінюється і старі трудові книжки та акти виконаних робіт більше не працюють у реаліях Bolt, Uber, Uklon чи Glovo.

Етап 1: надія на спрощення. Першою серйозною спробою став законопроєкт №10166. Його філософія була революційною для української бюрократії: дати можливість сотням тисяч кур'єрів, таксистів, репетиторів та майстрів працювати офіційно без реєстрації ФОП, подання звітів та наймання бухгалтерів.

Ідея полягала у введенні спеціального режиму: платформа стає податковим агентом, автоматично утримує помірний відсоток (пропонувалося 6%) і переказує його державі. Ми, бізнес, прийшли до держави з простим меседжем: "Дайте нам інструмент легалізації. Ми хочемо працювати прозоро, люди готові платити податки, якщо це буде зроблено в один клік у смартфоні". Чому це важливо?

За нашими даними, Україна є частиною "екосистеми гнучкості". У нас тільки 37% водіїв вважають співпрацю з платформами основним джерелом доходу. Це означає, що більшість водіїв співпрацюють з платформою для підробітку.

Частина водіїв має іншу зайнятість: 27,5% працюють на поcтійній роботі повний робочий день, майже 12% – пенсіонери. Це люди, які не найматимуть бухгалтерів і не розбиратимуться в змінах ПДВ для ФОПів. Їм потрібен простий механізм сплати податку в один клік, інакше вони просто зникнуть з легального поля.

Однак проєкт заглох у комітетах та отримав негативні відгуки через широту застосування, бо передбачав послаблення для 20 категорій самозайнятих осіб.

Етап 2: технічне вдосконалення. Потім з'явився законопроєкт №13232 як ініціатива Мінфіну. Це була спроба врахувати зауваження до попередньої ініціативи. Документ став більш технічним, фокусувався на змінах до Податкового кодексу, шукав баланс між адмініструванням та свободою підприємництва.

Цей еволюційний крок наближав нас до євросоюзівських практик, зокрема впроваджував системи міжнародного обміну інформацією про податки, визнавав платформи податковими агентами, передбачав щорічну податкову звітність. Документ з'явився не просто як бажання бізнесу, а як необхідність гармонізації законодавства з євросоюзівським, зокрема в контексті директиви DAC7.

DAC7 (Directive on Administrative Cooperation) – стандарт ЄС, який зобов'язує цифрові платформи передавати податковим органам дані про продавців та надавачів послуг. Україна, рухаючись у ЄС, має імплементувати ці норми.

Бізнес це розуміє. Ми готові до прозорості, бо це квиток у цивілізований світ.

Етап 3: зміна Кабміну. Ось ми прийшли до законопроєкту №14025. Чисто технічно, адже змінився склад уряду. У гру вступає фактор "великого пакета".

Анатомія One Big Beautiful Bill

Поняття One Big Beautiful Bill виникло, коли стало зрозуміло, що голосів на окремі непопулярні рішення може не вистачити, а вимоги МВФ щодо наповнення бюджету (Structural Benchmark) жорсткі. Логіка влади проста: об'єднаймо євроінтеграційні вимоги з усіма видами підвищення податків і проголосуймо все разом.

Що має увійти в "мікс", який асоціюють з №14025 та супутніми ініціативами?

Оподаткування доходів через цифрові платформи (DAC7). Це найбільш підготовлена та логічна частина. Вона про обмін інформацією та детінізацію.

Оподаткування міжнародних посилок. Зниження ліміту безмитного ввезення (обговорюються варіанти аж до 45 євро). Це надзвичайно чутлива тема, яка торкається мільйонів українців, що купують товари на AliExpress, Amazon чи iHerb.

ПДВ для ФОПів, зміна спрощеної системи. Спроби переглянути критерії перебування на єдиному податку, ввести ПДВ для певних категорій підприємців. Будь-які рухи щодо "священної корови" економіки викликають критику.

Ідея об'єднати все це в один "великий красивий закон" виглядає привабливо для менеджерів процесу, але вкрай ризиковано для суті реформ.

У чому полягають ризики

Ми, представники індустрії цифрової економіки, просили державу врегулювати існуючий ринок. Не вбити його, не загнати в підпілля, а привести до міжнародних стандартів. Проєкт №14025 (імплементація звітності платформ) був про це. Це прозорість, до якої ми готові. Коли ж до технічного регламенту обміну даними додають фіскальні заходи, виникає складний "мікс", який складно просувати.

Ризик 1: політичний колапс. Депутати – теж люди, вони залежать від електорату. Голосувати за "євроінтеграційний закон про платформи" – це добре і престижно. Голосувати за "податок на посилки з Китаю" – це інша справа. Змішавши ці норми, буде ризик того, що законопроєкт просто провалять у залі.

Ризик 2: адміністративний хаос. Впровадження DAC7 – це складне IT-завдання для платформ та податкової. Це вимагає налаштування систем, протоколів безпеки, навчання персоналу. Якщо одночасно митниця отримає навантаження у вигляді перевірки мільйонів дешевих посилок, а податкова почне адмініструвати ПДВ для тисяч нових суб'єктів, система може "лягти". Не можна реформувати все і відразу, особливо коли інституції під час війни працюють на межі можливостей.

Ризик 3: викривлення суті. МВФ не вимагає "вбити" малий бізнес чи заборонити українцям купувати дешеві товари за кордоном. МВФ вимагає сталих джерел доходів. Часто наші урядовці, намагаючись догодити партнерам, пропонують найпростіші, але не найефективніші рішення. Обкласти податком посилку за 50 євро простіше, ніж реформувати митницю, але чи дасть це ефект? Сумнівно. Адміністрування дрібних податків часто коштує дорожче, ніж самі збори.

Чого чекає бізнес

Ми розуміємо, що війна вимагає грошей. Бізнес – не просто спосіб заробітку, це фундамент обороноздатності. Ми не проти податків, ми проти невизначеності. Проєкт №14025 був шансом врегулювати роботу цифрових платформ.

Ми готові бути партнерами держави і ділитися інформацією за стандартами ОЕСР та ЄС. Врегулювання ринку мінімізує "сірі" схеми, що демпінгують і нічого не платять. Для цього уряд повинен подати новий законопроєкт. Поки невідомо, увійдуть туди всі ініціативи чи тільки регулювання для платформ.

Я не впевнена, що всі питання – посилки, ПДВ, платформи – треба обʼєднувати в одному документі. Проте, якщо політичне рішення про One Big Beautiful Bill ухвалене, маємо бути реалістами. Без фінансування міжнародних партнерів нас чекає фінансова катастрофа. Тож сподіваємося на здоровий глузд депутатів.