Ювелірна робота. Хто керуватиме Комісією з цінних паперів

За лічені години до початку 2026 року люди, які працюють на українському фондовому ринку, пережили справжні емоційні гойдалки.

Спершу одні зраділи, а хтось, мабуть, і засмутився через новину про звільнення скандальновідомого голови Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР) Руслана Магомедова. Після оприлюднення відповідного указу президента Володимира Зеленського всі завмерли в очікуванні оголошення імені наступного керівника одного з двох фінансових регуляторів України.

Те, що було написано в наступному указі Зеленського, змусило багатьох у всіх сенсах цього слова протверезіти. Головою НКЦПФР президент призначив Олексія Семенюка. "Я так само, як і 99,99% всіх інших людей, почав гуглити, щоб знайти інформацію про нього", – розповідає ЕП один з високопоставлених посадовців.

Знайдена в мережі інформація викликала змішані почуття: Семенюк не має досвіду роботи на фондовому ринку, як підприємець офіційно займається ювелірними виробами і виробництвом одягу.

Як призначали Семенюка, що відомо про нового керівника НКЦПФР і чому в Магомедова був шанс залишитися на посаді?

Хто такий Семенюк

Автобіографія Семенюка (копія є в розпорядженні ЕП) нічим особливим не вирізняється. У 2001 році закінчив школу на Чернігівщині, після чого вступив до Національної академії державної податкової служби (наразі – Державний податковий університет), де отримав кваліфікацію магістра з економіки підприємництва.

З 2006 року впродовж шести років працював у "Правекс банку", де дослужився до директора обласного філіалу. Далі, як зазначає сам Семенюк, почав займатися підприємництвом: "створенням системних компаній у сфері виробництва в галузі легкої промисловості".

Мова про ТОВ "Брайт продакшн" (на 100%) і ТОВ "Голден сільвер" (на 50%), які значаться в його декларації. Перша шиє одяг (основний КВЕД). У 2022 році ця компанія згадувалася в публікації про закупівлю 400 тонн солі комунальним підприємством (КП) "Вінницяміськтеплоенерго" за 3,88 млн грн.

У 2023 році "Брайт продакшн" двічі брало участь у закупівлях солі КП "Немирівкомунсервіс". Мобільний номер Семенюка в кількох користувачів сервісу Getcontact записаний як "Сіль Румунія". За даними Youcontrol, доходи "Брайт продакшн" виросли з 683 тис. грн у 2020 році до 15,9 млн грн у 2024-му.

"Годен сільвер", яким Семенюк володіє спільно з Федором Дроздовським (імовірно, співзасновник компанії MEGOGO), виробляє ювелірні вироби. У 2020 році дохід цієї компанії становив 8,2 млн грн, а у 2023 (останні наявні дані) – лише 1,9 млн грн.

Примітно, що на сайті "Голден сільвер", у розділі "Про компанію", вказані реквізити Семенюка як фізособи-підприємця. Підприємцем він став у 2021 році. Основний його КВЕД – роздрібна торгівля годинниками та ювелірними виробами.

З цікавого в автобіографії – у 2022 році Семенюк несподівано вирішив отримати другу вищу освіту, не пов'язану з його підприємницькою діяльністю. Він вступив до Інституту інноваційної освіти Київського національного університету будівництва та архітектури, який через два роки завершив у статусі магістра за спеціальністю "Будівництво та цивільна інженерія".

ЕП намагалася отримати коментар у нового голови НКЦПФР, але він повідомив, що буде готовий говорити із ЗМІ лише в другій половині січня.

Рішення, якого могло не бути

Магомедову не вистачило лічених годин для того, щоб втриматися в кріслі голови НКЦПФР ще як мінімум на кілька місяців. Річ у тім, що 1 січня 2026 року набрала чинності нова редакція закону "Про державне регулювання ринків капіталу та організованих товарних ринків", у якому депутати змінили правила призначення керівництва комісії.

Якщо раніше рішення про призначення голови та членів НКЦПФР президент ухвалював на власний розсуд, то з 2026 року – лише за поданням конкурсної комісії за результатами відбору. Так має нівелюватися фактор особистісних відносин керівника регулятора з вищим політичним керівництвом та зрости фактор професійних якостей кандидатів. Як це працює на практиці, українці спостерігали під час призначення директора Бюро економічної безпеки влітку 2025 року.

Згаданий закон містить не лише вимоги до голови та членів НКЦПФР, а й до членів конкурсної комісії, яку ще слід сформувати. Саме вона мала б оголосити конкурс і лише за його підсумками вносити пропозицію на розгляд президента. За оцінками юристів, увесь цей процес міг би розтягнутися мінімум на три місяці, а то й на пів року.

Очевидно, в Офісі президента це зрозуміли в останній момент. Точніше – в останні день-два. "Вирішувалося все дуже швидко. На найвищому рівні", – розповів ЕП один з депутатів у керівництві "Слуги народу".

31 грудня о 08:27 в єдиному державному реєстрі з'явилася декларація кандидата на посаду голови НКЦПФР Семенюка. Хоча дехто сприйняв її як технічну помилку, уже близько 17:00 оприлюднили указ про призначення Семенюка керівником комісії.

На користь того, що це рішення ухвалювалося в останній момент, свідчить спеціальна перевірка Семенюка Нацагентством з питань державної служби: вона почалася лише після оприлюднення указу Зеленського. Така перевірка має проводитися стосовно кандидата (тобто до призначення) і лише на її підставі ухвалюються відповідні кадрові рішення. За даними джерел ЕП, спецперевірка почалася після 18:00 31 грудня.

Хто пролобіював призначення Семенюка? Два народні депутати і два співрозмовники ЕП в різних фінансових регуляторах назвали одне ім'я: голова фракції "Слуга народу" Давид Арахамія. 2 січня ЕП звернулася до Арахамії за коментарем, але на момент виходу публікації відповіді не отримала.

Члени

Чи не найцікавіша сюжетна лінія в історії з оновленням керівництва НКЦПФР стосується її членів. На початку грудня ЕП повідомляла, що три з шести наявних на той момент членів комісії написали заяви на звільнення.

Ідеться про Юрія Бойка, Ярослава Шляхова та Іраклія Барамію. Крім того, Зеленський отримав прохання про звільнення ще одного члена комісії – Максима Лібанова. Його подав уже ексголова НКЦПФР Магомедов влітку 2025 року у звʼязку із закінченням строку повноважень Лібанова.

Традиційно новий голова НКЦПФР формує власну команду, однак цього разу через згадану поспішність Офіс президента не встиг узгодити список членів комісії та запустити процес спецперевірки.

За даними джерел ЕП, вранці 31 грудня сформували список з восьми кандидатів. Однак через те, що жоден з них не знав, хто стане головою регулятора і хто ще увійде в керівний склад, деякі кандидати відмовилася від пропозиції стати членами НКЦПФР. "Не було розуміння, з ким будеш у команді, тому ризикувати репутацією не наважився", – сказав один з них.

У результаті змін серед членів комісії в той день не відбулося.

Утім, один все ж встиг заявити про свої наміри. За годину до 2026 року в державному реєстрі з'явилася декларація кандидата в члени НКЦПФР Олександра Вареника. Про нього відомо лише те, що він є власником фермерського господарства "Брусилівська екоферма". Проте його призначити не встигли.

Чому історія з членами комісії така важлива? Для ухвалення рішень НКЦПФР потрібна наявність щонайменше п'яти голосів.

Якби Зеленський звільнив старих членів, а нових не призначив до 1 січня, то комісія втратила б дієздатність щонайменше на кілька місяців (до обрання на конкурсі нових). Її голова виконував би лише представницькі функції, а неухвалення важливих, хоч і технічних, рішень могло б поставити на паузу багато процесів у державі.

Зараз НКЦПФР впритул наблизилася до втрати дієздатності. 5 січня Зеленський звільнив Бойка та Шляхова. Наразі в комісії є голова та чотири члени, з яких один кілька місяців тому просив президента звільнити його, а ще в одного повноваження завершилися майже два роки тому.

Іншими словами, кворум для ухвалення рішень поки що є, але конкурси вже варто організовувати.