Схеми дроблення та офшорів підуть у минуле

Ви, мабуть, хоч би раз та й стикалися із ситуацією, коли в ресторані вам приносять два чеки: за їжу і напої окремо. Офіціант зазвичай нічого не пояснює і просто каже: "Буде дві оплати". Це означає, що перед вами – класична схема дроблення бізнесу з метою мінімізації податків. Один заклад, одна кухня, ті самі офіціанти, один власник, але оборот штучно поділений між кількома підприємцями на "спрощенці". Кожен з них показує дохід, менший за ліміт, і не реєструється платником ПДВ.

Або, приміром, ваша улюблена кав'ярня – одна з п'ятьох, які, за всіма ознаками, є мережею. Але юридично це не одна компанія, а п'ять окремих ФОПів, оформлених на дружину, маму, двох продавчинь і самого власника. Кожна така точка показує оборот, трохи менший за ліміт спрощеної системи, і платить 5% податку. Разом ці кав'ярні – нормальний середній бізнес, який мав би платити податок на прибуток і ПДВ. Окремо – це п'ять маленьких підприємців, які майже нічого не платять.

Масштаби штучної "фопізації"

Наскільки масштабне це явище? За оцінкою економістів CASE Ukraine, дроблення бізнесу через мережі ФОПів коштує українському бюджету 14-19 млрд грн щороку. Причому є кілька галузей, де воно давно стало нормою, а не винятком.

У сфері торгівлі продуктами харчування дроблення – дуже поширена практика. Найбільш задокументований приклад – кейс мережі "МаркетОпт". Вона налічує 400 магазинів, діяльність яких була розподілена на понад 3 500 ФОПів. Частина з них була оформлена на підставних осіб – студентів та пенсіонерів. Втрати бюджету від недоплачених податків можуть перевищувати 4 млрд грн.

У ювелірній галузі кількість зареєстрованих ФОПів перевищує кількість юридичних осіб у дев'ять разів. Великі бренди свідомо дробляться, щоб не сплачувати ПДВ.

Ще одна сфера – побутова техніка, одяг та взуття. У лютому 2026 року податківці лише в одному розслідуванні спіймали десять відомих торговельних мереж на залученні понад 800 фізосіб-підприємців для схем мінімізації.

Нарешті – ресторанний бізнес. У недавньому інтерв'ю в. о. голови ДПС Леся Карнаух підтвердила: "У середині лютого ми зустрічалися з ресторанним бізнесом. Історія з двома чеками дуже активна". Загалом, за словами Карнаух, орієнтовно 30% "спрощенців" задіяні в схемах дроблення бізнесу.

Правила ATAD і 30% штрафу

Зачинити цю лазівку, яку підприємливі мінімізатори перетворили на магістраль, можна не лише ганяючись за кожним з них. Мінфін підготував і виніс на публічне обговорення законопроєкт, який суттєво змінює податкове законодавство. Це законопроєкт про імплементацію правил ЄС з протидії ухиленню від сплати податків ATAD (Anti-Tax Avoidance Directive) до національного законодавства.

Законопроєкт вводить поняття "податкове зловживання". Це операція або ланцюг операцій, головна мета яких – отримати податкову вигоду без реальної економічної причини. З'являється поняття "комбінована операція": ланцюг операцій, зокрема за змовою між кількома платниками, який призводить до податкового зловживання. Йдеться про схеми дроблення, де кілька ФОПів діють скоординовано.

Інша норма доповнить податковий кодекс. Якщо ФОП будь-якої групи отримав гроші чи майно через операцію, яку податкова визнає податковим зловживанням, ці гроші оподатковуються не 3-5%, а за ставкою 30%. Фактично – штрафом.

Що вважатиметься зловживанням? Законопроєкт дає тлумачення, у якому пов'язує дві речі. Перша – мета: операція потрібна для того, щоби не платити податок, платити менше або відкласти сплату. Друга – штучність: коли в самої операції немає реальної економічної причини, окрім податкової вигоди.

Кого це торкнеться

Крім описаних ситуацій, поява нового закону з нормою про податкове зловживання торкнеться численних фіктивних підприємців. Наприклад, тих, які не ведуть підприємницької діяльності, але на них оформлені ФОПи. Бізнес веде хтось інший, а вони лише отримують якусь плату за участь у дробленні. Ті самі студенти і пенсіонери з кейсу "МаркетОпту", на яких були оформлені сотні ФОПів.

Друга типова схема – коли статус ФОПа використовують замість трудових договорів. Ви не раз це бачили, а може, й самі працювали в такій компанії, де замість офіційного оформлення кожному пропонують зареєструвати ФОП і щомісяця виставляти компанії "рахунок за послуги" замість зарплати.

Людина щодня приходить в офіс, виконує доручення керівника, не має інших клієнтів. Насправді це наймання, замасковане під підприємницькі відносини. Компанія економить на єдиному соціальному внеску й ПДФО, працівник-ФОП платить лише 5%. Реальний економічний ефект – постійна підпорядкована зайнятість – не відповідає юридичній формі підприємницького договору. За визначенням нового закону, виписаного згідно з ATAD, це ознака зловживання.

Звісно, під його дію підпадає оптова торгівля через "технічні" ФОП-прокладки. Коли великий постачальник продає товар не роздрібним точкам, а через ланцюжок дрібних ФОПів-посередників, кожен з яких формально купує й одразу перепродає той самий товар тому самому клієнту. Жодної реальної функції – складу, логістики, переговорів – ці посередники не виконують. Вони лише розбивають один великий оборот на кілька дрібних, щоб кожен лишався в межах спрощеної системи.

Офшори платитимуть в Україні

Малий бізнес – лише одна частина законопроєкту, причому не найбільша. Він також стосується великих компаній та офшорних структур. Змінюється визначення податкового резидентства за принципом POEM (місце ефективного управління). Іноземна компанія вважатиметься резидентом України, якщо фактичне управління і фактична операційна діяльність здійснюються на нашій території.

Доволі поширена така ситуація: власник реєструє компанію на Кіпрі чи Британських Віргінських островах, номінальний директор сидить там же, а бізнес-офіс, виробництво, працівники, рішення про закупівлі – у Києві чи Львові. Податок на прибуток в Україні не платиться, бо формально компанія іноземна.

Законопроєкт запроваджує принцип місця ефективного управління. Якщо керівні рішення ухвалюються в Україні, така іноземна компанія визнається українським податковим резидентом і має стати на облік у ДПС та сплачувати тут податок на прибуток. Якщо власник цього не зробить, отримає штраф 600 тис. грн.

Другий типовий офшорний механізм – перекидання прибутку через відсотки. Українська операційна компанія бере "кредит" у власної офшорної структури під завищений відсоток. Відсотки за кредитом зменшують оподатковуваний прибуток в Україні, а прибуток у вигляді відсотків опиняється в низькоподатковій юрисдикції.

Законопроєкт обмежує суму відсотків, яку можна так списати, 30-ма відсотками від показника, близького до EBITDA, з можливістю перенести залишок на майбутні періоди. Це не забороняє позики всередині групи компаній, але робить безмежне роздування "боргу" перед власним офшором економічно невигідним.

GAAR – одна логіка, різні інструменти

Чому фейкові підприємці й офшори опинилися в одному законопроєкті? Річ у тім, що українське законодавство поступово наближається до євросоюзівського з його чіткою логікою застосування за суттю, а не за формальними ознаками.

Законопроєкт є імплементацією так званого правила проти податкових зловживань (GAAR). Це принцип, згідно з яким податкова отримує право оскаржити будь-яку операцію, якщо доведе, що вона не має реального економічного сенсу, а існує лише для зменшення податку. Зараз податківці можуть донараховувати зобов'язання переважно там, де порушена конкретна норма кодексу: неправильно нарахована ставка, не той КВЕД, перевищений ліміт. GAAR змінює логіку.

Тепер питання не в тому, чи порушена буква закону, а в тому, чи є реальна ділова мета операції. Якщо операція формально бездоганна, але єдиний її результат – менший податок, цього достатньо, щоб її оскаржити і донарахувати податки.

Які ризики існують

Оцінюючи кожен новий закон, фахівці звертають увагу не лише на норми, а й на практику його застосування в конкретних реаліях. Ось тут буває, що "творчо" переосмислюють закони не лише підприємці, а й фіскали та правоохоронці. Наприклад, тест на "штучність" і "ділову мету" – це не чітка формула, а оціночне судження. Під підозру може потрапити бізнес з нестандартною структурою.

Скажімо, холдинг, де кілька юридичних осіб виконують різні функції: перша займається логістикою, друга – продажами, третя – виробництвом, але всі вони пов'язані спільним власником. Якщо інспектор вирішить, що такий поділ не має ділової мети і зроблений для оптимізації, платнику доведеться доводити зворотне. Не просто надати документи, а переконати контролера в реальності економічної логіки за рішенням, яке ухвалювалося, можливо, десять років тому.

Законопроєкт не містить чіткого переліку доказів, достатніх для спростування підозри. Це залишає простір для суб'єктивних рішень і судових суперечок.

Нововведення можуть стати неприємним сюрпризом і для численних українців, які перебувають за кордоном. Новий критерій податкового резидентства, який з'явився в законопроєкті, – ведення підприємницької діяльності в Україні.

Це стосується, наприклад, ФОПа чи фрилансера, який виїхав за кордон, але залишив реєстрацію в Україні і далі виставляє рахунки українським замовникам. Тепер сам факт такої діяльності може стати самостійною підставою визнати людину резидентом. Навіть якщо вона фізично не провела в Україні ті 183 дні, якими закон зазвичай визначає межу перебування в країні для податкових цілей.

Така людина може потрапити в неприємну ситуацію. Якщо ДПС визнає її резидентом, вона буде зобов'язана подавати в Україні декларацію і сплачувати тут податок на весь свій дохід включно з оподаткованим у країні перебування.

Частково це може виправити угода про уникнення подвійного оподаткування між Україною і країною проживання, але тільки якщо угода існує і людина може підтвердити резидентство в країні проживання. Це може виявитися непросто: процедура "відхрещення" від резидентства в законопроєкті не прописана.

Коли це може запрацювати

Усе це – урядова ініціатива Мінфіну. Проєкт є частиною виконання зобов'язань перед МВФ, узятих урядом рік тому. Документ також є одним з пунктів національної стратегії доходів і плану виконання рекомендацій Єврокомісії щодо вступу до ЄС.

До Верховної Ради законопроєкт ще не подавали, він досі перебуває на стадії громадського обговорення. Згідно з текстом, який оприлюднив Мінфін, нові норми набудуть чинності із січня 2028 року, якщо Верховна Рада ухвалить документ.

Уряд закладає в цей таймінг і вимогу закону про зміну податкових правил за пів року до їх впровадження, і час для ухвалення підзаконних актів. Відповідно, час для дискусій ще є, але магістральний напрямок змін можете бачити вже. Схеми мінімізації таки доживають свого віку і незабаром мають піти в небуття.