Національна академія наук перед вибором

Сьогодні ми перебуваємо в процесі трансформації від суспільства, що базується на індустріально-ринковій економіці, до інформаційно-мережевого суспільства, яке має у своїй основі суттєво відмінні закономірності розвитку. Цей процес має суперечливий характер, породжує технологічні та соціально-економічні диспропорції, політико-правові й ідеологічні протистояння, конфлікти і навіть війни.

В цих умовах тільки наука в усіх своїх складових природничого, технологічного, економічного, соціального і гуманітарного знання може забезпечувати виважений підхід до вирішення актуальних проблем розвитку суспільства. В Україні історично склалася система, у якій Національна академія наук (НАН) відіграє провідну роль у науковому забезпеченні технологічного прогресу і суспільного розвитку.

Тому реформування академії не може відбутися як ізольований від суспільства процес. Наразі склалася ситуація, яка характеризується негативними тенденціями:

• війна та деіндустріалізація країни суттєво знизила попит на науково-технічні розробки і наукову продукцію загалом;
• промислові підприємства, які ще існують, внаслідок нестабільності ситуації здебільшого не орієнтовані на довгострокові капіталовкладення і науково-технічний прогрес;
• відсутність адекватної стану країни і глобальним тенденціям науково обґрунтованої стратегії не дає можливості сконцентрувати зусилля на вирішенні пріоритетних завдань, що дозволило б вивести країну на траєкторію сталого розвитку;
• суперечливі процеси в навчанні та вихованні молоді знижують освітній і науковий потенціал країни;
• відсутність з боку влади системної підтримки науки, її постійне недофінансування руйнують саму основу науково-технічного прогресу і посилюють ризики повної деградації.

Взаємодія з державою, реальним сектором і освітою

У ситуації, що склалася, першочерговим завданням є відновлення ролі НАН України у вирішенні завдань науково-технічного і соціально-економічного прогресу на основі досягнення суспільного консенсусу між владою, науковою спільнотою, бізнесом і громадянським суспільством.

Консенсусу щодо необхідності: забезпечення владою належних фінансово-інституційних умов виконання академією своїх функцій; реструктуризації академічної системи організації науки відповідно до сучасних вимог і завдань; створення ефективних організаційних форм співпраці академічної науки з університетською і бізнесом; підвищення суспільного авторитету науки та статусу вченого.

Українська наука, фундаментальне і прикладне ядро якої зосереджене саме в НАН України, будучи стратегічним ресурсом держави, повинна стати основою національного економічного розвитку, забезпечення вітчизняного виробництва власними матеріалами й технологіями.

Вчений має стати авторитетом

Для цього потрібно домогтися вирішення таких завдань:

• реальне включення НАН України до системи управління наукою;
• повноцінної реалізації визначених законом прогнозно-експертних повноважень академії у сфері державної політики та забезпечення представництва НАН України на засіданнях уряду, в роботі колегій і робочих груп органів державної влади та місцевого самоврядування тощо;
• постійне представництво президента НАН України як члена РНБОУ;
• головування в Раді з питань науки і технологій при президентові України;
• законодавчого закріплення обов’язку органів влади, місцевого самоврядування, організацій та підприємств реагувати на подані академію аналітичні матеріали та експертні висновки з наданням відповіді про результати їх розгляду;
• забезпечення законодавчо визначеного рівня фінансування науки та оплати праці вчених.

Учені та установи НАН України повинні вміти задовольняти запити влади та бізнесу у вигляді закінченого продукту, рішення, розробки – випробуваних, ефективних і готових до впровадження чи виробництва. Реалізація наукових розробок повинна отримувати нормативно-правове втілення, так само як і законотворчий процес – належне наукове обґрунтування.

Розв’язання цих завдань можливо забезпечити на базі великих науково-технічних проєктів, реалізація яких під егідою НАН України повинна стати спільною метою всього суспільства.

Академія наук повинна стати ініціатором, активним провідником і головним експертом змін, що відповідає її ролі та статусу. Для вирішення поставлених перед академічною наукою завдань доцільно створити:

• при уряді Фонд розвитку науки, який формувати, зокрема, за рахунок частини рентного податку на монополії сировинно-експортного профілю; кошти Фонду мають спрямовуватися на матеріально-технічне забезпечення пріоритетних наукових досліджень;
• механізм координації та інтеграції академічної й університетської науки, для чого стимулювати створення навчально-наукових комплексів у складі інститутів академії та університетів; у яких академічний інститут відповідає за дослідження, а університет – за навчальний процес;
• спеціалізований підрозділ в академії, який тісно співпрацюватиме з урядом, промислово-фінансовими структурами та бізнесом для комерціалізації наукових розробок.

Організаційні та фінансові аспекти трансформації

Необхідно оптимізувати структуру академії в частині усунення дублювання функцій і напрямів діяльності окремими підрозділами апарату, установами при президії та інститутами НАН України, удосконалення й посилення внутрішнього контролю і аудиту задля економного та ефективного використання бюджетних коштів, землі й майна академії, наведення елементарного порядку в документальному оформленні останніх.

Відповідне грошове забезпечення академіків і член-кореспондентів НАН України має становити не менше 10 прожиткових мінімумів.

Слід також оптимізувати розподіл фінансів (зараз здійснюється виходячи з чисельності) та структуру фінансування академії шляхом: збільшення частки конкурентного фінансування; забезпечення прозорої, за участю керівників наукових установ, процедури розподілу базового фінансування, відбору наукових проєктів в рамках цільових наукових програм НАН; переглянути посадові оклади наукових працівників в напрямку їх підвищення, при цьому розширивши права керівників наукових установ при встановленні розмірів посадових окладів; запровадження міжнародно визнаних критеріїв і стандартів організації та фінансування наукових досліджень; забезпечення відкритості експертної оцінки науково-дослідних робіт та їх фінансування.

В рамках НАН України також потрібно зберегти вже усталену процедуру підготовки та захисту дисертаційних робіт, встановити наукові академічні ступені та звання доктора наук і професора, недопустити необґрунтованого збільшення фінансування окремих підрозділів і установ та утримання окремих оплачуваних керівних посад, оптимізувати накладні витрати, пов`язані з утриманням апарату як у президії, так і в наукових установах, скоротити витрати на утримання автотранспорту для керівництва тощо.

Ефективність, економію витрат і прозорість розподілу коштів може забезпечити переведення установ академії на централізоване обслуговування в господарських, фінансових, кадрових і ІТ-питаннях з одночасною оптимізацією роботи численних інформаційних систем і сайтів.

Зміцнення кадрового потенціалу

Одним із найважливіших стратегічних напрямів є зміцнення кадрового потенціалу НАН України, розвиток її провідних наукових шкіл, залучення до академії талановитої молоді.

Слід створити привабливі умови для того, щоб молодь закріплювалася в системі НАН України, щоб робити наукову кар’єру в академії та одночасно зміцнювати її було вигідніше, ніж працювати за кордоном чи в комерційних структурах.

Інформаційна підтримка, міжнародна інтеграція та оцінювання діяльності НАН України

Важливим аспектом є інформування суспільства про діяльність НАН України. Потрібен потужний інформаційний інтерактивний медіа-канал для оприлюднення думки академії з актуальних проблем суспільного розвитку.

Доцільне започаткування під егідою НАН України регулярного міжнародного форуму для обговорення наукових проблем і трендів, пропаганди вітчизняних інноваційних досягнень та залучення інвестицій. Можливо, слід здійснити це на базі щорічних загальних зборів НАН України, перетворивши їх таким чином із заходу "для власного споживання" на захід, цікавий вітчизняній і світовій спільноті.

Академії слід використовувати широкі можливості міжнародної інтеграції, розробити та реалізувати програму співробітництва зі світовим науковим співтовариством на взаємовигідній основі.

Відомо, що вчені НАН України причетні до наукових відкриттів світового рівня, є співавторами високорейтингових міжнародних дослідницьких проєктів, публікацій і заходів. Тому голос академії має бути почутим у проведенні державою реформ наукової сфери.

Потрібно забезпечити оцінку ефективності досліджень, разом з тим не підмінюючи раціональну організацію бюрократією, а науку – наукометрією. Тому слід домагатися вдосконалення законодавства і вимог МОН України щодо атестації та рейтингування наукових досягнень вчених, забезпечивши адекватну оцінку наукових результатів з урахуванням специфіки природничих, суспільних і гуманітарних наук та раціональне поєднання вітчизняної системи оцінювання з міжнародним досвідом.

* * *

Отже, загальна схема реформування академії, на мою думку, виглядає так: інвентаризація напрямів діяльності, кадрів, інфраструктури, майна та вироблення сучасної оптимізованої структури з урахуванням світових трендів і завдань соціально-економічного розвитку України.

Академія повинна зробити це сама, не чекаючи, поки це зроблять за нас із далеко не кращими, як ми самі розуміємо, наслідками.

Світлої пам’яті академік Ігор Юхновський говорив: "Наука повинна працювати на майбутнє держави, а не на минуле академічних звітів". Ця його думка сьогодні звучить як виклик до оновлення Національної академії наук.

Тому наука і сучасні технології мають бути драйверами економічного піднесення нашої держави, а модернізована академія – стати такою собі НАНУ-технологією для сталого інноваційного розвитку всієї країни, тим шевченківським "апостолом правди і науки", який виведе Україну на шлях процвітання і дозволить їй посісти належне місце серед економічно розвинених держав.