Українська правда
другий щорічний захід про інвестиції

Чому відкладаються "хімічні" правила ЄС

Як компаніям готуватися до введення євросоюзівських стандартів обігу хімічних речовин.

Уряд недавно виніс на обговорення проєкт, що зсуває старт українських "дзеркал" євросоюзівських правил для хімічної продукції: CLP пропонують перенести на 15 травня 2026 року, "український REACH" – на 26 липня 2026 року.

Зміни до відповідних постанов №539 і №847 – це коротке вікно, аби довести документи і процеси до якісного рівня. Це не канікули, а чіткий дедлайн.

Що сталося і чому це важливо

В Україні готуються до запуску правил, які роблять обіг хімічних товарів прозорим і безпечним за євросоюзівською моделлю. Для економіки це питання конкурентоспроможності: без коректних паспортів безпеки, зрозумілих етикеток і чесної інформації про склад продукту бізнес може зіткнутися із зупинками поставок, поверненнями товарів і зачиненими дверима ритейлу та експорту.

Коли вимоги однакові для всіх і виконуються системно, зменшується "сіра зона", зростає довіра партнерів і кредиторів, легше залучати фінансування та виходити на нові ринки. Для людей це так само відчутно: правильна етикетка на фарбі чи мийному засобі – не бюрократія, а безпека для працівників, кур'єрів, споживачів.

Паспорт безпеки підказує, як зберігати, змішувати, перевозити продукцію та що робити у випадку розливу. Інформація про небезпечні речовини у виробах дає право знати, що саме ми приносимо додому. Менше інцидентів – менше лікарняних, простоїв і зайвих витрат для бізнесу та держави.

Це стосується імпортерів, виробників, дистриб'юторів, продавців та логістів. Хто проігнорує правила, той зіткнеться з такою практикою: мережі та маркетплейси не прийматимуть партії з "кривими" етикетками, митниця й контролери ставитимуть питання, постачальники та покупці зупинятимуть відвантаження, договори передбачатимуть штрафи, а репутаційні історії потраплять у публічний простір.

Для виробів додасться окрема відповідальність за відповіді на запити щодо вмісту SVHC впродовж встановленого строку: немає даних – немає продажів. У підсумку "зекономлені" при оформленні документів години обернуться втраченими тижнями на складах, поверненнями партій і прямими грошима на форс-переробку.

Чому пропонують відтермінування

Скептичне "знову відтермінування" звучить прогнозовано, адже вимоги відомі не перший рік. Ми наступили на ті самі граблі: розірвані ланцюги постачання і релокації, старі паспорти безпеки, невитребувані розширені SDS (паспорти безпеки) з експозиційними сценаріями в імпортерів, відсутність відповідей на запити щодо SVHC у виробах, контент ритейлу без звірки з класифікацією.

Війна лише підсилила ці слабкості: обстріли й блекаути, мобілізація і плинність кадрів, нестабільна логістика, стиснуті бюджети на "непрямі" завдання та брак фахівців, які вміють звести документи в систему, а не просто скласти їх у папку. Відтермінування – це спроба уникнути хаотичного старту, який боляче вдарить по безпеці й продажах. Це страховий поліс для економіки та людей.

Що таке CLP і REACH

Перша логіка – про безпеку і прозорість. Кожна банка фарби, каністра розчинника чи мішок реагенту мають етикетку з піктограмами небезпеки, сигнальними словами "Увага" або "Небезпека", стандартними фразами про ризики і заходи. Усе це має точно відповідати класифікації, яку ви декларуєте в паспорті безпеки. Якщо на етикетці одне, а в документі інше, то проблеми починаються на складі або під час приймання в мережі. Це сфера CLP: правильний стікер – квиток товару на полицю.

Друга логіка – про чесну комунікацію вздовж усього ланцюга постачання. Тут працює REACH: для речовин і сумішей потрібні актуальні паспорти безпеки за оновленим євросоюзівським шаблоном з 16 розділів, а для виробів діє правило "право знати": якщо компонент містить речовини зі списку SVHC понад 0,1% маси, то клієнт чи споживач мають отримати інформацію безкоштовно і вчасно.

Найчастіше підводить "вчасно". Закон відводить до 45-ти днів, і якщо немає централізованих декларацій постачальників та відповіді – годинник невблаганний.

Як це виправити без драми

Найвразливіше місце – розрив між документами та реальністю.

Паспорт безпеки в актуальному форматі – це не "євробланк", а спосіб передати критичні умови безпеки. Розширені SDS із сценаріями експозиції описують, які концентрації і температурні режими вважаються допустимими.

Якщо цех працює інакше, треба або підтягнути умови до документа, або офіційно запросити коригування в постачальника, або задокументувати власну оцінку. Інакше це "тиха невідповідність", яка перша спливе під час аудиту.

Ті самі закономірності – у ритейлі та маркетплейсах: картка товару без коректних безпекових елементів перетворюється на репутаційний ризик і джерело претензій, а старі етикетки на складі – на причину відмов у прийманні.

Рішення приземлене: звірити те, що в паспорті, з тим, що на етикетці, централізувати бібліотеку SDS у правильному форматі, оновити угоди з обов'язком постачальника швидко надсилати оновлення і повідомляти про зміну класифікації, поставити процес відповіді на SVHC-запити, щоб 45 днів не були пасткою.

Що зробити зараз

Завдання просте, якщо говорити мовою менеджменту та фінансів.

Компанія повинна точно знати, що саме вона продає і в яких умовах це безпечно використовувати. У точці продажу та на складі має бути відображена та сама інформація, що і в документах. На типові запити покупців і контрольних органів має існувати стандартна відповідь з відповідальними і термінами.

Постачальники повинні бути зобов'язані оновлювати документи в чіткі строки. Головне – узяти вибірку продукції і пройти шлях інспектора від паспорта безпеки й етикетки до місця зберігання та готовності відповісти на запит щодо SVHC.

Фінальний акцент

Пів року – небагато, але достатньо, щоб перевести тему "європейських вимог" з площини політики в площину керованих процедур. Можна чекати до травня і гасити пожежі у 2026-му, а можна використати це вікно як страховий поліс: перевірити документи, відпрацювати відповіді, укласти угоди, навчити людей.

У першому сценарії витрати будуть раптовими і нервовими, у другому – запланованими й контрольованими. Різниця лише в тому, зустрінете ви нові правила як проблему чи як нормальну процедуру зрілої компанії.

Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться. Точка зору редакції "Економічної правди" та "Української правди" може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.
хімпром ЄС уряд