Чи подолає оновлене БЕБ оргзлочинців

Становлення нового правоохоронного органу – Бюро економічної безпеки (БЕБ) – привертає дедалі більше уваги суспільства, не лише експертів.

Об’єктивно сформовані умови вимагали оновлення напряму розвитку БЕБ. З одного боку, бізнес вимагав зниження адміністративного й корупційного тиску, який був надто високим. З іншого – держава потребувала створення ефективного механізму захисту економічних інтересів, адже рівень ризику цілеспрямованої діяльності організованої злочинності за окремими напрямами сягав 60-71%.

Російська агресія внесла в цей процес свої корективи. Ще у 2019 році, досліджуючи гібридні загрози, експерти акцентували ризик (45%) появи нових злочинних схем в економіці як елемент посягання на економічну цілісність України.

Під час війни медіа звертають увагу на численні правопорушення, пов’язані з гуманітарною допомогою. Водночас, прогнозуючи загрози в період відновлення України, потрібно оцінювати ризики, пов’язані з використанням міжнародної фінансової допомоги на фоні системних кримінальних явищ: організованої економічної злочинності, привласнення і відмивання державних коштів, корупції.

Масштаби організованої економічної злочинності

Ситуація з оргзлочинністю надзвичайна. Оцінюючи ризики організованої кримінальної активності в економіці у 2021 році, експерти виділили таке.

• 15% організованих злочинних угруповань (ОЗУ) діють на транснаціональному рівні.
• Майже 9% ОЗУ існують понад 15 років.
• 33% ОЗУ мають значний досвід кримінальної економічної діяльності.
• Майже 20% ОЗУ характеризуються зв’язками із "злодіями в законі".
• 22% ОЗУ щомісячно оперують понад 250 млн грн.
• У 9% ОЗУ річний обсяг коштів, отриманих у результаті незаконної діяльності, перевищує 500 млн грн.
• 58% ОЗУ добре розуміють методи діяльності правоохоронних органів і використовують заходи протидії.
• 63% ОЗУ системно використовують корупційні зв’язки і в 19% випадків це зв’язки в правоохоронних органах.
• У 38% ОЗУ масштаби злочинної діяльності зросли, отже, це сформована, "професійна", організована економічна кримінальна інфраструктура.Яка інституція здатна мінімізувати деструктивний вплив системних кримінальних явищ в економіці країни? Чи має БЕБ відповідні спроможності?

Не один рік фахова спільнота виборювала створення органу з боротьби з економічними злочинами замість усіх інших, покладала великі надії на формування спроможностей ефективного захисту економічних інтересів суспільства. І отримала те, що за короткий період у суспільстві не без іронії стали називати "БЕБ!".

Проблеми оцінки ефективності БЕБ

Більшість експертів, аналізуючи результати діяльності новоствореного органу, основні акценти роблять на статистичних даних, що стосуються кримінально-правової активності БЕБ. Однак вони не враховують того, що давно відзначають не лише вітчизняні експерти, а й закордонні: державна статистика, зокрема ЄРДР, не відображає реального стану економічної злочинності в країні.

Кримінальна відповідальність є лише одним з інструментів безпеки суспільства, яка забезпечує невідворотність покарання. Проте, враховуючи високі корупційні ризики в суспільстві, не варто оцінювати ефективність роботи лише обсягом покарань. Крім того, аналіз реальних судових вироків за економічні злочини в минулі періоди свідчить про їх нікчемність на фоні тих системних кримінальних проявів, що потребують невідкладної та адекватної відповіді держави.

Ризик-орієнтований підхід: закон та реальність

Майже десятиліття пріоритетом бізнес-спільноти є впровадження сучасної філософії правоохоронної діяльності та моделі управління на основі аналітичної розвідки. Певні досягнення є, закон "Про БЕБ" реалізує саме такий підхід.

Ключові напрями – розвиток інформаційно-аналітичної діяльності, проактивність БЕБ, запобігання злочинності в системі економічної безпеки держави. Системним компонентом реалізації ключових напрямів є ризик-орієнтований підхід у діяльності БЕБ та впровадження ризик-менеджменту на основі їх оцінювання.

Відповідно до закону, порядок застосування ризик-орієнтованого підходу затверджується наказом БЕБ, а порядок проведення комплексу заходів з оцінювання ризиків у сфері економіки затверджує Кабмін. Проте на пʼятому році діяльності державного органу ці документи не розроблені і не затверджені, а це – відсутність правової регламентації ключового напряму діяльності БЕБ.

Формально це невиконання прямої норми закону. Відповідно до нього, "ризик-орієнтований підхід має бути пропорційним до характеру та масштабу діяльності Бюро економічної безпеки України у відповідній сфері".

Закон вказує, що БЕБ має визначати свою роботу (напрями, сфери економіки, кримінальне переслідування, арешт активів) на основі попередньо проведеної оцінки ризиків у сфері економічної безпеки. Тобто предмет діяльності БЕБ визначається рівнем ризику за критеріями, що "пов’язані з характером та видом протиправної дії, галузевими особливостями системних кримінальних явищ, фінансовими втратами держави від оптимізації сплати податків".

Підсумуємо: на основі оцінювання ризиків (і лише так), за фізичної наявності відповідного аналітичного продукту має бути розроблений план роботи БЕБ хоча б на рік, а краще – на період воєнного стану, який вказує на виконання прямої норми закону та є обґрунтуванням кошторису витрат державних коштів на роботу БЕБ.

Зрозуміло, що за поточної ситуації зазначена проблема не буде в центрі уваги, але керівництво БЕБ має передбачити, що зовсім скоро питання щодо цільового використання бюджетних коштів може поставити Рахункова палата України.

Правоохоронна сутність БЕБ та потреба в модернізації

БЕБ – правоохоронний орган, він не потребує формального юридичного визначення (законодавець використовує різні юридичні конструкції, зокрема ЦОВВ), варто лише звернути увагу на повноваження та завдання інституції. За законом, "досудове розслідування" окремих видів злочинів ставить наголос на правоохоронній діяльності. Аналітика є допоміжним інструментом розслідувань.

На пʼятому році діяльності БЕБ ми змушені констатувати: цей правоохоронний орган не має нічого спільного з новими підходами. Це гонитва за тим, що давно відбулося. Яка ефективність 1 200 працівників БЕБ у межах України або хоча б київських співробітників? У столиці щонайменше 110 ОЗУ, які діють в економіці.

Необхідність впровадження ILP-моделі

Перезавантаження роботи бюро має відбуватися відповідно до профільних законів. Однією з фундаментальних новацій є ризик-орієнтований підхід. У законі прописані завдання з восьми пунктів, перший з них – "виявлення зон ризиків у сфері економіки шляхом аналізу структурованих і неструктурованих даних".

Законодавець зробив важливий вибір на користь імплементації нової моделі поліційної діяльності, яка вже давно апробована в країнах Європи та США. Поліційна діяльність, що керується розвідувальною аналітикою, так звана ILP (Inteligence Led Policing), є наріжним каменем сучасної правоохоронної політики.

Вона підкреслює проактивну та превентивну загальну методологію і дозволяє правоохоронцям на крок випереджати злочинців. ILP-модель дає змогу бачити закономірності, які пов’язують різні злочини, осіб і місця їх перебування, що позитивно впливає на швидкість та ефективність реакції відповідних інституцій.

Впроваджувати нові методи завжди складно, проте впевнений, що особи, зацікавлені в процесі відбудови сучасної української держави, зроблять усе необхідне для ефективного втілення цієї концепції з чітким усвідомленням: її реалізація наближає діяльність українських правоохоронців до європейських.

Роль експертної спільноти в розвитку методології

Команда експертів Асоціації платників податків України впродовж кількох років активно розробляла методологію проведення аналізу фінансово-економічних ризиків та її ключовий компонент – автоматизовану систему управління ризиками, що стане базовим інструментом впровадження ризик-орієнтованого підходу.

АППУ ще у 2021 році презентувала цей документ разом з алгоритмами визначення ризиків економічної безпеки. Бізнес-спільнота залучає до роботи авторитетних міжнародних експертів, аби в складний час підставити плече державі.

Парламентський контроль та нове керівництво БЕБ

Діяльність бюро – у фокусі уваги бізнесу. Серед пріоритетів бізнес-спільноти – перезавантаження БЕБ, постійний контроль за його роботою та створення якісних показників ефективності для вимірювання ефективності його роботи.

Суспільство вже відчуло, як працює парламентський та громадський контроль. Він дозволяє перезавантажити роботу важливого органу, зробити його діяльність ефективною з точки зору подолання економічної злочинності і водночас прозорою та підзвітною суспільству. Тепер нам необхідно досягти домовленості між бізнес-спільнотою, виконавчою, законодавчою владою і самим БЕБ, аби оцінювати діяльність бюро за однаковими критеріями. Це дуже складне завдання.

15 серпня 2025 року відбулася конференція "Співпраця БЕБ та сумлінного бізнесу – запорука ефективної протидії економічним злочинам", організована спільно з БЕБ та провідними бізнес-асоціаціями країни. Понад 50 керівників провідних об’єднань обговорювали шляхи співпраці та стратегічні напрямки розвитку БЕБ під керівництвом нового директора відомства Олександра Цивінського.

Новоспечений директор бюро представив своє бачення майбутнього органу, наголосивши на необхідності кардинальних змін та створенні ефективної аналітичної служби. Він зазначив, що планує якнайшвидше провести переатестацію всіх співробітників бюро із залученням міжнародних експертів, а також зосередити зусилля на боротьбі з великими "сірими" схемами.

Важливо, що Цивінський категорично заявив про нульову толерантність до корупції та необхідність забезпечення рівних умов для ведення бізнесу.

Базові показники ефективності роботи БЕБ

На форумі бізнес-спільнота запропонувала новому директору БЕБ такі базові показники ефективності роботи БЕБ (КРІ).

1. Співвідношення (постатейно) кількості початих досудових розслідувань до кількості підозр.

2. Співвідношення кількості внесених у ЄРДР справ, що підслідні БЕБ, до кількості справ, направлених до суду.

3. Співвідношення кількості обвинувальних актів, направлених до суду, до кількості обвинувальних і виправдальних вироків, що набрали законної сили, та до кількості проваджень, закритих у суді за частиною 4 статті 212 Кримінального кодексу (у зв’язку із сплатою донарахованих податкових зобов’язань).

4. Динаміка кількості обшуків (загалом інвазивних слідчих дій) БЕБ за статтями 212 та 191 (квартал до кварталу). Співвідношення до кількості обшуків у розвинених країнах-сусідах (з урахуванням кількості юридичних осіб), а також результативності таких дій. Додатково – кількість обшуків у динаміці (квартал до кварталу), проведених без ухвали суду; кількість обшуків у динаміці, проведених для вилучення документів, без попереднього запиту про надання документів.

5. Динаміка кількості та вартості арештованого майна (квартал до кварталу). Співвідношення накладених та скасованих арештів майна в динаміці.

6. Суми податкових надходжень (у динаміці), що надійшли до держбюджету завдяки вжитим БЕБ аналітичним та превентивним заходам, зокрема завдяки легалізації діяльності суб’єктів, які відмовилися від використання тіньових схем.

7. Середня тривалість досудових розслідувань (ДР) у кримінальних провадженнях, окремо частка ДР, що тривають понад 18 місяців (стаття 219 КПК).

8. Кількість скарг бізнесу до бізнес-омбудсмена та провідних бізнес-асоціацій (квартал до кварталу).

9. Рівень "тіні" в розрізі окремих податків та галузей, який вимірюється через методологію tax gap (різниця між податками, які теоретично повинні бути сплачені державі, та сумою податків, яку фактично отримала податкова служба – ЕП).

Сподіваємося, що народні депутати, Кабмін та голова БЕБ врахують пропозиції бізнес-спільноти щодо аналітичного підходу та КРІ і суспільство у 2026 році отримає оновлене якісне бюро, зосереджене на протидії економічним злочинам.