Яка роль акселераторів в оборонних інноваціях

Оборонний сектор має сотні талановитих команд. Вони генерують рішення, здатні змінити хід війни. Проблема в тому, що індустрія ще не навчилася системно переводити ці ідеї з рівня прототипу до серійного виробу, який працює на фронті. Розрив між інженерною думкою та бойовим застосуванням – критичний виклик, адже динаміка війни не дає права на довгі погодження чи інертність.

Перш ніж долучитися до defence, я працювала з прифронтовими громадами: підвищувала здатність соціальних та інфраструктурних систем витримувати критичні навантаження. Я бачила, як системна робота дозволяє людям не просто виживати, а триматися купи в умовах повної невідомості. Тоді я зрозуміла: мій досвід і моя мотивація мають працювати там, де вирішується доля України.

Під час війни кожен фахівець з релевантними навичками має посилювати обороноздатність. Це не вибір, це обов'язок перед бійцями. Найвищий пріоритет для всіх українців – зробити все можливе, щоб зупинити машину смерті.

Прототип – ще не продукт

Чимало технологій для фронту застрягають на стадії прототипу, без військової валідації, гнучкості та інституційної готовності. Результат – перспективні рішення заморожені в лабораторіях замість того, щоб посилювати наших захисників. Ворог тим часом адаптується: знаходить нові технології, змінює тактику, прискорює виробництво. У цій ситуації ми не маємо права підвести тих, хто тримає фронт.

Щоб змінити ситуацію, маємо чесно глянути на системні причини зволікань.

Перша – відсутність прямого зв'язку стартапів з фронтом. Команди можуть місяцями вдосконалювати технологію, яка на папері виглядає ідеально, але в бойових умовах виявиться безсилою. Без постійного діалогу з військовими ми витрачаємо час на функції, які ніколи не будуть використані.

Друга – втрата гнучкості. У технологічному протистоянні не існує статичних рішень. Те, що працювало вчора, завтра може стати нерелевантним. Однак багато команд тримаються за початкову ідею замість адаптації до динаміки війни. Виживає технологія, здатна до миттєвої трансформації та швидкого масштабування.

Третя – відсутність інституційної та бізнесової готовності. Талановиті інженери часто недооцінюють значення структури. Проте без юридичної прозорості, зрозумілої unit-економіки, дотримання стандартів безпеки (OPSEC) та розуміння державних процесів жодне рішення не зможе перетворитися на частину системного бізнесу. Професійність починається з ладу всередині команди.

Акселерація як дисципліна виконання

Перелічені виклики – це не просто труднощі зростання, це фактори, що гальмують нашу обороноздатність. Самі вони не зникнуть, вони потребують керованого втручання. Тут ключову роль відіграють оборонні акселератори.

Проте не всі акселератори однаково ефективні. Недавно я мала можливість детально ознайомитися з програмою одного з євросоюзівських акселераторів з фокусом на залучення професорів, години теорії та навчальні модулі.

Після завершення такої програми команди ризикують отримати знання, відірвані від реалій сучасного технологічного протистояння, та гарні презентації, за якими, на жаль, немає нічого, крім ідей, не валідованих фронтом.

Defence Builder працює інакше. Наша чотиримісячна програма – про практику, звʼязок з фронтом та загартованими в бою захисниками, які знають, що потрібно на фронті. Ми працюємо за моделлю equity, адже стаємо частиною команди і поділяємо відповідальність за неї. Це не консалтинг, це бойове партнерство.

Роботу з кожною командою починаємо з чесного аудиту. На якому етапі команда? Що блокує рух? Одна команда має сильну технологію при операційному хаосі, інша – прототип, який ризикує не пережити першого застосування на передовій, якась – має готовий продукт, але не знає, як почати виробництво.

Наше завдання – чесно це озвучити й побудувати траєкторію до результату. Ми працюємо з кожною командою окремо, враховуючи їх сильні сторони, цілі та потреби. Відчиняємо потрібні двері, представляємо перевіреним гравцям діфенстек-індустрії та надійним інвесторам, залучаємо професіоналів.

Ми не витрачаємо час на теорію, а фокусуємося на потребах команд та швидкому виході їхніх рішень на фронт. Процес структуруємо за трьома векторами.

Перший – військова валідація. Налагоджуємо комунікацію між розробником і фронтом. Прямий контакт з військовими на ранніх етапах економить місяці.

Другий – індустріальна та бізнес-готовність. Прототип – це 5% успіху. Серійне виробництво – інша реальність. Ми вчимо команди мислити масштабно.

Третій – інвестиційна зрозумілість. Технологія без чіткої бізнес-моделі приречена. Команда має бути зрозумілою для інвесторів та партнерів.

Український досвід як оновлений стандарт

Класичні оборонні цикли, що тривали десятиліттями, залишилися в минулому. Раніше на розробку та сертифікацію рішення йшли роки, а ось реалії сьогодення: не можеш адаптуватися до динаміки поля бою – тебе витісняють.

Ми бачили реальні приклади. Так, великий євросоюзівський виробник завозив дрони в Україну. На папері все було красиво, але він не працював у бойових умовах. Деякі євросоюзівські країни прямо заявляють своїм виробникам: "Ми готові купувати ваші рішення, лише якщо вони валідовані в Україні".

Це новий глобальний стандарт. Ми не тестуємо технології – ми виковуємо їх у боротьбі за виживання. Платимо за цей досвід найвищу ціну, тому він має бути безцінним для партнерів. Ми будуємо екосистему, сумісну із стандартами NATO, де наш бойовий досвід поєднується із західними потужностями та інвестиціями. Це не односторонній рух допомоги – це технологічний симбіоз.

Зараз Україна – єдина країна, де оборонні технології проходять перевірку в реальних умовах сучасного бою, і наші партнери це розуміють.

Майбутнє – за інфраструктурою стійкості

Ми маємо змінити парадигму: від підтримки окремих стартапів до побудови цілісної інфраструктури стійкості. Держава, бізнес та акселератори повинні працювати як єдиний механізм. Держава та розробники мусять усвідомити, що будувати інфраструктуру стійкості допомагає оборонний акселератор.

Нам потрібна підтримка на найвищому рівні, щоб усунути перепони. У взаємодії з державою ключовим є принцип довіри та раціонального розподілу ролей. У багатьох процесах достатньо не створювати регуляторні бар'єри, а там, де потрібні рішення, – покладатися на експертизу учасників оборонної екосистеми.

Defence Builder бере на себе великий пласт операційної роботи: від пошуку й первинного відбору талановитих команд до глибокої військової валідації та формування готових рішень, які держава може швидко впроваджувати.

Ми в Defence Builder обрали шлях одного з першопрохідців у цій моделі на українському ринку. Це непростий шлях, що потребує щоденного доведення своєї цінності реальними справами. Наша мета – створити середовище, де розробники не витрачатимуть свій безцінний ресурс на боротьбу з бюрократичним опором, а зосередяться на головному: створенні технологій, що рятують життя.