Ціни на нафту зросли на тлі напруженості на Близькому Сході

Ціни на нафту дещо підвищились у п’ятницю та йдуть до щотижневого зростання понад 1%, оскільки напруженість у найбільшому нафтовидобувному регіоні світу — на Близькому Сході.

Про це повідомляє агентство Reuters.

Ф’ючерси на нафту марки Brent піднялися на 18 центів, або 0,2%, до $74,56 за барель, тоді як ф'ючерси на нафту марки West Texas Intermediate (WTI) у США зросли на 15 центів, або 0,2%, до $70,34 за барель.

"Ми залишаємося при думці, що поточна справедлива ціна нафти знаходиться на рівні близько $70, де вона і є зараз, поки ми очікуємо нових чинників впливу на ціну, включаючи результати зустрічі Постійного комітету Всекитайських зборів народних представників та відповідь Ізраїлю на ракетний удар Ірану, здійснений 1 жовтня", — зазначив у записці аналітик ринку IG Тоні Сайкамор, коментуючи ціни на WTI.

Обидва еталонні сорти нафти в попередній сесії знизилися на 58 центів за барель після коливань цін через очікування збільшення або зменшення напруженості на Близькому Сході.

Нафтові трейдери чекають на реакцію Ізраїлю на ракетний удар з боку Ірану 1 жовтня, який може включати удари по нафтовій інфраструктурі Тегерану та спричинити перебої у постачанні, хоча повідомлялося, що Ізраїль вдарить по військових, а не ядерних або нафтових об'єктах Ірану.

Представники США та Ізраїлю планують поновити переговори про припинення вогню та звільнення заручників у Газі найближчими днями. Попередні спроби досягти угоди зазнали невдачі.

Держсекретар США Ентоні Блінкен заявив у четвер, що Сполучені Штати не хочуть затяжної ізраїльської кампанії в Лівані, тоді як Франція закликала до припинення вогню та зосередження на дипломатії.

Переговори про припинення вогню мають незначний негативний вплив на ціни на нафту, сказав Сайкамор, додавши, що увага зосереджена більше на конфлікті в Лівані та потенційній реакції Ізраїлю на Іран.

Інвестори також очікують на більш чіткі рішення щодо стимулюючої політики Пекіна, хоча аналітики не очікують, що такі заходи суттєво вплинуть на попит на нафту з боку Китаю, другого за величиною споживача у світі.