Українська правда

З оборонних підприємств на фронт забирають дефіцитних спеціалістів

- 8 червня, 12:35

Через прогалини в системі бронювання оборонні компанії втрачають спеціалістів. Це може загрожувати проблемами з виробництвом зброї. 

Про це ЕП розповіли керівники різних оборонних підприємств. 

Компанія "Око камера", що виробляє тепловізори для дронів, у травні залишилась без інженера-конструктора. Виробник працює за державним контрактом, однак не забронював працівника  через необхідність йти оновлювати дані у ТЦК, де його би мобілізували.

"Ми два роки інвестували, формували команду та унікальну компетенцію. З вулиці у нас забрали спеціаліста, що виконував одразу три функції. Держава отримала одного солдата, а ми втратили інженера, який впливає на постачання сотень тепловізорів для безпілотників ЗСУ", – розповів ЕП директор компанії. 

Опитані ЕП виробники зазначають, що спеціалісти з оборонних заводів потрапляють під мобілізацію швидше, ніж встигають отримати бронювання за чинним законодавством. 

Когось забирають під час оновлення даних в ТЦК, яке часто необхідне для подачі документів на бронь. Когось – під час погодження списків на бронювання урядом, яке може тривати більше місяця. А деяким компаніям не вдається отримати бронь через невідповідність критеріям. 

"Часто люди десятиліттями не оновлюють військово-облікові дані, а брати на роботу кандидата без дійсних документів зараз заборонено. Йому потрібно спочатку піти у ТЦК, пройти ВЛК та оновити дані. Але там цьому ще не заброньованому спеціалісту вручають мобілізаційну повістку. З уже працюючих людей проблемні документи мають 30% чоловіків", – розповіли ЕП на одному з великих державних підприємств на умовах анонімності. 

"Один з наших виробників мінометних пострілів нещодавно уклав перший державний контракт як співвиконавець. Для отримання статусу критично важливого підприємства потрібно надати документи, які підтверджують постачання продукції за цим контрактом або отримання авансу.

Контракт уклали на умовах постоплати, тож підтвердити факт авансу можливості не було, а до відвантаження першої партії пройшло 2-3 місяці. За цей час завод втратив кількох кваліфікованих працівників, які працювали на верстатах ЧПУ. Поки йде пошук та навчання нових людей, обладнання простоює, а держава недоотримує боєприпаси", – розповіла ЕП Наталя Мартиненко, керівниця закарпатського осередку асоціації NAUDI, що об’єднує найбільших приватних виробників озброєнь.

"У нас мобілізували інженера та головного зварювальника. Дорогою на роботу їх забрали й вилучили телефони. Змогли з ними зв'язатись тільки після проходження військово-лікарської комісії. Ми не можемо забронювати всіх співробітників, бо виробляємо менше 50% оборонної продукції", – сказав ЕП керівник одного з металообробних підприємств. 

Цьогоріч зазначена компанія отримала запит на збільшення випуску продукції для потреб оборони в чотири рази. Однак керівництво підписало контракт на значно менші обсяги, бо не впевнене, що на підприємстві будуть робітники. 

Асоціація "Технологічні сили України" (ТСУ), до якої входять 32 оборонні компанії, зокрема найбільші виробники БПЛА, провела внутрішнє опитування. За його результатами, чотири компанії втратили по 20-30 співробітників через мобілізацію. Ще чотири – від 5 до 20-ти. 

Найбільшою проблемою в ТСУ вважають відсутність відтермінування від мобілізації для працівників оборонних компаній під час оновлення військово-облікових документів.

В асоціації вважають, що мобілізація працівників, які мають специфічну експертизу, може призупинити випуск продукції на 3-5 місяців – саме стільки може тривати рекрутинг дефіцитного спеціаліста. В окремих випадках заміна людей просто неможлива. 

Читайте також: Війна інженерів. Як оборонна промисловість потерпає від браку кадрів.

Нагадаємо:

Кабмін вніс зміни до постанови №76, згідно з якими підприємства оборонно-промислового комплексу (ОПК) та енергетики зможуть бронювати до 100% працівників. Також запроваджується бронювання через портал "Дія".

Кабінет міністрів підтримав постанову щодо запуску електронного сервісу бронювання на порталі "Дія".

Економічна правда