Українська правда

Жеваго отримав нову підозру у справі "Фінанси та Кредит"

Олексій Павлиш - 9 травня, 15:49
Getty Images

ДБР повідомило нову підозру мільярдеру Костянтину Жеваго та його трьом спільникам у справі виведення 519 млн грн з банку "Фінанси та Кредит".

Про це повідомляють пресслужби ДБР та Офісу генпрокурора.

За словами ДБР, про підозру повідомили колишньому акціонеру банку АТ "Банк "Фінанси та Кредит" Костянтину Жеваго, колишнім голові правління банку та його двом заступникам.

"У травні 2007 року - жовтні 2010 року Жеваго сформував злочинну організацію, до складу якої увійшли голова, члени правління АТ "Банк "Фінанси та Кредит" та інші наближені до нього особи.

Підконтрольна Жеваго українська компанія отримала кредит в АТ Банк "Фінанси та Кредит", що було зроблено в порушення правил кредитування. Ці гроші надалі були виведені на інші офшорні компанії олігарха", - йдеться у заяві відомства.

За словами ДБР, заради приховування незаконного походження грошей, учасники схеми у 2010-2015 роках "уклали кредитний договір та понад 100 додаткових угод до нього між підконтрольною компанією та банком".

"Додаткові угоди систематично та безпідставно дозволяли збільшувати кредитний ліміт, що видавався банком на підконтрольну олігарху компанію без будь-якої ліквідної застави.

Таким чином учасники групи вивели з банку 519 млн грн, які надалі були легалізовані учасниками схеми. Загальні збитки АТ "Банк "Фінанси та Кредит" внаслідок кредитування компанії Жеваго склали 1,4 млрд грн", - заявили в ДБР.

Повідомляється, що Жеваго повідомили про підозру у створенні та керівництві злочинною організацією, привласненні та розтраті майна, легалізації майна, одержаного злочинним шляхом в особливо великому розмірі у складі злочинної організації.

При цьому ексголова правління банку та його два заступники підозрюються в участі у злочинні організації, привласненні та розтраті майна в особливо великому розмірі у складі злочинної організації, додали в ОГП.

Раніше ДБР повідомило про підозру Жеваго та низці керівників банку за фактом організації розтрати 113 млн фінансової установи, нагадали у відомстві.

"На сьогодні накладено арешт на майно підозрюваного олігарха, а також пов’язаних з ним юридичних осіб. Зокрема, акції його підприємств на сотні мільйонів гривень корпоративні права товариств, 26 об’єктів нерухомості. Також, накладено арешт на майно інших юридичних осіб, які пов’язані з колишнім депутатом. Серед іншого, це 14 майнових комплексів, 21 частина майнових комплексів, 30 нежитлових приміщень, 10 квартир, вертоліт, яхта", - прозвітували в ДБР.

Читайте також: В Куршевелі добре, але вдома краще. За що у Франції затримали олігарха Жеваго?

Нагадуємо:

17 вересня 2015 року Нацбанк визнав банк "Фінанси та Кредит" неплатоспроможним. Банк, що ліквідується, закінчив 2015 рік зі збитком 21,05 млрд гривень.

У межах розслідування було повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень самому Жеваго, а також низці топменеджерів банку.

27 грудня 2022 року українського бізнесмена, екснардепа Костянтина Жеваго затримали на гірськолижному курорті Куршевель у французьких Альпах на запит української сторони.

Суд французького міста Шамбері виніс рішення про екстрадиційний арешт українського олігарха-втікача Костянтина Жеваго.

Заарештований у Франції український бізнесмен та колишній народний депутат Костянтин Жеваго залишив посаду директора та вийшов з ради директорів Ferrexpo.

Підозрюваний у розтраті український бізнесмен Костянтин Жеваго вніс заставу в 1 мільйон євро і вийшов з-під варти, він не може залишати материкову Францію.

Верховний суд Франції 10 листопада відхилив апеляцію української сторони та постановив, що український мільярдер Костянтин Жеваго не повинен бути екстрадований за звинуваченнями в розтраті у справі банку "Фінанси та кредит".

У липні 2021 року повідомлялось, що Інтерпол оголосив олігарха Костянтина Жеваго в міжнародний розшук за запитом Державного бюро розслідувань.

Тоді пресслужба та адвокати бізнесмена також відкинули цю інформацію через відсутність офіційних підтверджень цієї заяви від Інтерполу.

Економічна правда