Українська правда

Російські науковці одночасно працюють на Заході і на російський ВПК – Trap Aggressor

- 6 лютого, 10:30
Trap Aggressor

Російські науковці беруть участь у розробці технологій для російської оборонки, і при цьому досі отримують фінансування з країн-партнерок України та є бажаними гостями на міжнародних конференціях.

Про це повідомляє проєкт Trap Aggressor аналітичного центру StateWatch.

Так, представники російських наукових установ беруть участь у міжнародних наукових конференціях, дослідженнях та роботах. За даними з відкритих джерел, такі заходи й наукові роботи, де присутні й до яких долучені російські вчені, фінансує Національний науковий фонд Сполучених Штатів (U.S. National Science Foundation). 

Зокрема, на сайті MDPI (одного із найбільших видавців наукових статей у світі, на якому публікуються й російські дослідники) вказано, що одним із їхніх донорів є саме U.S. National Science Foundation.

"Крім цього - й низка популярних міжнародних установ, серед яких Рада з природничих наук та інженерних досліджень Канади (NSERC), Європейська дослідницька рада (ERC), Британський Національний інститут досліджень у сфері охорони здоров’я (NIHR) та інші", - йдеться у статті.

Trap Aggressor виокремлює російські інститути, працівники яких продовжують так чи інакше зростати у сфері науки завдяки U.S. National Science Foundation. 

Зокрема, Московський фізико-технічний інститут (МФТІ) тісно співпрацює з ВПК росії. Саме у МФТІ розробили системи для безпілотників для російських військових, в результаті чого цей інститут отримав нагороду від Міністерства оборони РФ.

Також в інституті є лабораторія, яка підтримує російський військово-космічний сектор.

МФТІ входить до складу структур російських установ, які займаються підготовкою фахівців для російського оборонно-промислового комплексу і співпрацює в дослідницьких проєктах з російською оборонною дослідницькою організацією. Він вже перебуває під санкціями України, ЄС, Великої Британії, США, Канади, Швейцарії, Японії, Нової Зеландії.

"У цьому інституті раніше працював молодий  та активний вчений Нікіта Косогоров. Під час повномасштабного вторгнення (влітку 2022 року) хлопець захистив дисертацію й почав працювати на посаді аспіранта Каліфорнійського технічного інституту. 

Під час повномасштабного вторгнення росії в Україну, Нікіта бере участь у міжнародних наукових дослідженнях з фізики, які стосуються чорних дір.  Фінансування цих робіт здійснюється на круглі суми - 9 млн та 14 млн дол відповідно", - йдеться у статті.

Розслідувачі також викоремлюють Інститут теоретичної фізики ім. Л. Д. Ландау російської академії наук. У ньому продовжує працювати науковий співробітник Алєксандр Короткевич, професор Університету Нью-Мехіко.

Вчений продовжує публікуватися на провідних наукових ресурсах США, бере участь у науковому дослідженні про хвилі Стокса, фінансування якого здійснюється на суму 23 млн дол.

Сам Інститут теоретичної фізики ім. Л. Д. Ландау має кілька напрямків досліджень, включаючи квантові обчислення, які використовуються й у військових технологіях. Перебуває під санкціями України, США, Канади. 

Американське фінансування у рамках наукових досліджень отримує й Антон Андрєєв, професор Вашингтонського університету й співробітник Сколківського інституту науки й технологій (Сколтех), науковий співробітник того ж Інституту теоретичної фізики Ландау.

Він брав участь у двох наукових дослідженнях про Ефект Джозефсона, фінансування яких здійснювалось на грантових умовах на суму 16 млн дол, додає Trap Aggressor.

Крім цього, аналітики, зокрема, звертають увагу на Інститут загальної фізики ім. А. М. Прохорова російської академії наук. Він потрапив у блокувальний список санкцій США проти підприємств, що підтримують російський оборонний сектор.

Науковий співробітник Інституту Прохорова Анатолій Звєздін брав участь у науковому дослідженні про магнітооптику, який фінансувався у рамках гранту на у суму 485 тис дол. 

Проєкт Trap Aggressor надіслав лист до Національного наукового фонду Сполучених Штатів і запитав про те, чому світова наукова спільнота досі запрошує російських дослідників до співпраці, проте не отримав відповіді.

Економічна правда