З початку війни держбюджет отримав 28 мільярдів з конфіскованих активів росіян
У результаті арештів та інших механізмів конфіскацій активів росіян та колаборантів з початку великої війни державний бюджет отримав 28,3 мільярда гривень.
Про це повідомляє Trap Aggressor на основі відповідей Державної казначейської служби України, ухвал у судовому реєстрі та новин АРМА.
Найбільшим "донатом" у бюджет стали кошти від націоналізованих російських банків на загальну суму 25,8 млрд грн. У Держказначействі повідомили, що станом на травень цього року надходження до спеціального фонду державного бюджету становлять:
- за 2022 рік – 17 млрд 670 тис грн;
- за 2023 рік – 8,8 млрд грн.
Йдеться про кошти українських дочірніх банків "Сбербанку" і "Веб.РФ" ("Міжнародний резервний банк" та "Промінвестбанк"), націоналізація корпоративних прав та фінансових активів яких відбулося за рішенням РНБО від 11 травня 2022 року.
Також станом на початок червня відомо про придбання Агентством з розшуку та менеджменту активів військових облігацій на 1,6 млрд грн.
"До АРМА потрапляє арештоване в межах кримінальних проваджень майно. Якщо актив швидко псується, його продають, а на отримані кошти купують військові облігації, які кладуть на спеціальний рахунок. Кошти продовжують належати попередньому власнику проданого майна, хоч і залишаються заарештованими. Цей процес ризикований, тому що у разі зняття арешту з майна власнику мають повернути його або облігаціями, або грошима. Проте наразі кошти вже у бюджеті – і це головне під час війни, - пояснили аналітики.
Достеменно невідомо, чи всі ці 1,6 млрд грн походять від продажу саме активів агресора, але 1,32 млрд АРМА отримала від продажу російського аміаку. Також, крім аміаку, Агентство також продавало білоруський калій.
У АРМА також заявляють, що частина облігацій купується коштом активів агресора.
Агентство також шукає управителів для арештованих компаній. Представники АРМА не можуть назвати точну цифру компаній, якими вони управляють, та визначити серед них російські чи білоруські. Тому порахувати суму коштів, яку бюджет отримав, також неможливо.
Торік АРМА направила до бюджету 34,8 млн грн від управління всіма активами. Але за 2022 рік відомо лише про декілька випадків, коли АРМА призначала управителів на російські активи, тому ці мільйони не варто рахувати як кошти компаній агресора. Від управління арештованими заправками Медведчука за перший квартал 2023 року до бюджету надійшло 378 тис грн.
Крім цього, задокументованим є перекази арештованих коштів на рахунок ГУР Міністерства оборони за рішенням суду. У судовому реєстрі від початку великої війни є три справи з призначення платежу розвідникам для забезпечення обороноздатності України на загальну суму у 791 млн грн:
- арештовані 491 млн грн компанії "Айдар";
- 240 млн грн, ймовірно, і справи Всеукраїнського банку розвитку, власником якого був Олександр Янукович;
- 53 млн грн з рахунків виробника чаю Greenfield.
Що стосується санкцій, то "обміняти" активи, конфісковані в межах такого закону, на гроші не так просто.
"Коли Міністерство юстиції виграє позови проти росіян у суді, то майно повинно далі передаватись до держави, наприклад, до Фонду державного майна, щоб Фонд надалі це майно продавав за процедурами приватизації", - пояснили аналітики.
Станом на червень 2023 року поки жоден стягнутий актив з підсанкційних осіб не реалізований.
"Україна отримала 28,3 млрд грн за різними механізмами конфіскації і від арештів майна у росіян, проте може отримати набагато більше. Конфіскація активів агресора має залучити до бюджету кошти від продажу десятків бізнесів, а станом на зараз конфісковано лише 12 компаній російських олігархів.
Також в Україні досі не націоналізовані понад 900 комерційних об’єктів, що належать росії, а десятки арештованих компаній так і не отримали управителів від АРМА, прибутки з яких також повинні йти на військові облігації або на інші державні рахунки", - підсумовують у Trap Aggressor.