Детально порахували: скільки коштувала Україні вчинена росіянами катастрофа на Каховській ГЕС
Перша оцінка від KSE Institute разом із Мінекономіки та Мінвідновлення свідчить про те, що російський теракт завдав Україні щонайменше 2 млрд дол прямих збитків.
Одразу після підриву росіянами Каховської ГЕС оцінити масштаб катастрофи, а відтак і збитки, було неможливим. Будь-які оцінки обмежувалися невідомими: наскільки зруйнована дамба, коли буде пік повені, де зупиниться вода, та що саме відбувається на окупованих територіях Херсонщини, які через низьке розташування постраждали більше за правобережжя.
Підрив ГЕС спричинив не лише затоплення територій. Осушення Каховського водосховища зупинило критично необхідну для рослинництва та овочівництва Херсонщини іригацію, а також позбавило водопостачання низку населених пунктів у Запорізькій, Миколаївській, Херсонській та Дніпропетровській областях.
Тож непрямі збитки підриву можуть бути значно вищими за 2 млрд дол, зазначають в KSE.
Які сектори постраждали найбільше?
Втрати житлового фонду та житлово-комунального господарства становлять майже половину всіх завданих терактом збитків – 950 млн дол. Переважно ця сума зумовлена втратами на лівому березі Херсонської області.
На Миколаївщині постраждав 31 населений пунктів, або понад 500 приватних будинків. Щодо Херсонщини, йдеться про 49 населених пунктів, але точно оцінити кількість пошкоджених будинків неможливо через тимчасову окупацію лівобережжя. Попередні оцінки свідчать про 20-30 тис будинків у зоні підтоплення.
Крім того, збитки пов’язані зі спричиненою зупинкою водопостачання до міст, які залежали від Каховського водосховища.
Міста на Дніпропетровщині можуть залишитися без води. Що про це відомо?
Наприклад, Нікополь, який повністю покладався на резервуар. Уряд вже виділив 1,5 млрд грн на будівництво 87 км магістральних водогонів з Карачунівського та Південного водосховища.
Майже третину всіх збитків, 624 млн дол, завдано для української енергетики. Понад 90% припадає на збитки внаслідок руйнування безпосередньо Каховської ГЕС потужністю 334,8 МВт.
Укргідроенерго одразу заявило, що гідроелектростанцію неможливо відновити, а на будівництво нової знадобиться щонайменше 1 млрд дол та 5 років після деокупації територій. Крім того, ще декілька років знадобиться на заповнення водосховища, писала ЕП. Щороку руйнування ГЕС приноситиме державному Укргідроенерго понад 100 млн дол збитків.
Крім того, через повінь підтоплено 17 автозаправних станцій та 2 нафтобази, а електромережі у затоплених населених пунктах були втрачені.
У понад 300 млн дол оцінені збитки катастрофи для транспортної інфраструктури. Загалом, свідчить оцінка, понад 290 км міжнародних, регіональних та комунальних доріг постраждали від повені. Понад половину загальної протяжності постраждалих доріг припало саме на дороги місцевого значення.
Разом із тим, завдана дорогам шкода проявиться лише з часом – через розмиття водою ділянка дороги може раптово провалитися або просісти. Такі проблеми складніше відремонтувати за допомогою ямкового ремонту, оскільки це впливає на структуру доріг. Вода також може позбавити дорожнє покриття скріплюючого матеріалу, що робить його більш вразливим до природної корозії.
Потенційні збитки можуть принести частина мостів та менших дамб у Миколаївській та Херсонській областях, які одразу після підриву дамби були тимчасово затоплені, що може мати зашкодити їхній вартості.
Збитки для аграріїв та іншого бізнесу
Пряма шкода, завдана підривом ГЕС для агрокомплексу, оцінюється у 25,7 млн дол, і майже вся сума спричинена загибеллю риби.
Така відносно невелика оцінка зумовлени тим, що постраждалі території від початку великої війни знаходяться під постійними російськими обстрілами, а відтак угіддя не використовувалися активно. До того ж, затоплення зазнало відносно небагато сільськогосподарських земель.
Проте це лише прямі збитки. Непрямі втрати є значно вищими через втрату іригаційних систем. Через посушливий клімат зрошувальні системи, які доставляють воду до полів, є критичними для вирощування овочів, зернових та зернобобових культур на півдні країни. Для всієї Херсонщини та понад половини Запорізької області джерелом води було Каховське водосховище.
Загалом зрошення в регіоні охоплювало 584 тис га, з яких до окупації фактично зрошувалося 262 тис га. Тепер без джерела води залишилося 94% зрошувальних систем в Херсонській, 74% – в Запорізькій та 30% – в Дніпропетровській областях.
Без води. Як катастрофа на Каховській ГЕС може знищити овочівництво Півдня
До того ж, частина ґрунтів будуть забруднені через мор риби та змиття хімікатів з полів. Як наслідок, непрямі втрати доходів для рослинництва зростуть на 182 млн дол на рік. Інші галузі сектору, зокрема – овочівництво, втрачатимуть до 49 млн дол на рік.
Через повінь втрати для промисловості загалом оцінюються у 105 млн дол. При цьому щорічні збитки можуть сягати 100 млн дол.
Така оцінка значно зменшена фактором того, що через бойові дії частина підприємств релокувалися раніше або зупинились. Тож постраждало переважно важке обладнання, яке не можна було транспортувати, та будівлі.
Йдеться, зокрема, про великі промислові та портові об'єкти, розташовані в Корабельному районі у Херсоні. Місцева адміністрація повідомила про затоплення 28 великих промислових об'єктів, розташованих на правому і лівому берегах Дніпра.
Також підрив дамби критично вплине на річкові вантажоперевезення – як заявив голова Адміністрації судноплавства Євген Ігнатенко, Дніпро нижче Запоріжжя перестане бути судноплавним на тривалий час. Прямих збитків зазнали портові термінали українського агротрейдера "Нібулон" у містах Гола Пристань та Козацьке.
Через відсутність води обмежують своє виробництво заводи, розташовані вище за течією Дніпра.
"Молимося Богу про дощ". Що відбувається з містами та заводами Дніпропетровщини, які залишилися без води
Наприклад, без водопостачання не може повноцінно працювати Нікопольський феросплавний завод, а найбільший у Кривому Розі металургійний комбінат "АрселорМіттал Кривий Ріг" для економії води призупинив виплавку сталі та виробництво прокату. Зупинити чи обмежити роботу будуть змушені і підприємства агрокомплексу.
Довкілля та екологія
За попередньою оцінкою Міндовкілля, збитки для довкілля внаслідок підриву Каховської ГЕС сягають 1,5 млрд дол. Наразі відомо, що під час вибуху дамби витекло 150 тонн нафти, також затоплено щонайменше 17 заправок. Крім того, рівень солоності Чорного моря біля Одеси майже втричі нижчий норми.
Нині підтоплення загрожує природно-заповідним паркам "Нижньодніпровський", "Кам'янська Січ" та "Білобережжя Святослава", а також Чорноморському біосферному заповіднику, який охороняється ЮНЕСКО.
Крім того, у зоні впливу опинилися Регіональний ландшафтний парк "Кінбурнська коса" загальною площею майже 18 тис га; ділянки Чорноморського біосферного заповідника "Волижин ліс", о. Довгий, о. Круглий площею 2,7 тис га; регіональний ландшафтний парк "Висунсько-Інгулецький", площею 2,7 тис га.