Ціна "друку грошей": за 3 роки уряд може заплатити НБУ 235 млрд грн за ОВДП

фото нбу

За розрахунками Національного банку України, видатки держави на обслуговування емісійних ОВДП можуть перевищити 235 млрд грн у 2023-2025 роках. Ці облігації НБУ викупив у Мінфіну під час "друку гривні" у перші місяці широкомасштабного вторгнення Росії.

Такі розрахунки Нацбанк надав у відповідь на запит "Економічної правди". 

"Очікувана розрахункова сума процентних платежів у 2023 – 2025 роках за цими цінними паперами складе 235,4 млрд грн за умови дотримання обліковою ставкою НБУ прогнозної траєкторії", - зазначають у регуляторі.

Від чого залежать виплати?

У регуляторі зазначають, що ці розрахунки є приблизними, оскільки сума купонних виплат прямо залежить від розміру облікової ставки. 

"Сума процентних платежів за військовими ОВДП, придбаними НБУ у Міністерства фінансів України протягом 2022 року, яку має отримати Національний банк за весь термін обігу цих ОВДП (25 років - ЕП), наразі не відома, оскільки залежить від середнього значення облікової ставки НБУ за кожний відповідний річний період", - нагадують у регуляторі.

Відповідно до постанови уряду про випуск військових облігацій для Нацбанку, розмір купона розраховується як середнє значення облікової ставки за останні 12 місяців до дати виплати такого купона. Розмір облікової ставки починаючи з червня 2022 року складає 25%.

У разі, якщо облікова ставка буде змінюватися відповідно до попереднього прогнозу НБУ, то на обслуговування емісійних ОВДП уряду потрібно буде витратити 235,4 млрд грн у найближчі 3 роки.

Водночас у самому Нацбанку не виключають, що можуть почати знижувати облікову ставку раніше, аніж очікувалося. Це може зменшити потенційні видатки уряду на обслуговування емісійних ОВДП.

Скільки вже отримав НБУ?

Нацбанк почав "друкувати" гривню на початку березня 2022 року, коли депутати внесли зміни до закону про НБУ, дозволивши йому купувати урядові облігації. Тоді, у березні, НБУ "надрукував" 20 млрд грн. У квітні та травні минулого року обсяги емісії зросли до 50 млрд грн на місяць, а у червні сягнули 110 млрд грн.

Купони за першими облігаціями, придбаними минулого року у Мінфіну, Нацбанк отримав у березні цього року. Розмір купона склав 2,2 млрд грн. За даними НБУ, перерахунок відбувся без затримок та відповідно за графіком обслуговування держборгу.

графік еп

До кінця цього року уряд повинен буде переказати Нацбанку ще 80,5 млрд грн купонних платежів за ОВДП, якщо облікова ставка залишатиметься на рівні 25% весь рік.

Що Нацбанк робить з отриманими процентами?

Купонні платежі, які НБУ отримує за придбаними у Мінфіну ОВДП, є доходами регулятора та впливають на його прибуток. 

Відповідно до закону, НБУ зобов'язаний перерахувати свої прибутки до бюджету. Щоправда, робить це регулятор лише за підсумками звітного року і лише після проходження аудиту своєї фінансової звітності. Тобто, прибуток за 2023 рік НБУ перекаже до бюджету лише у 2024 році.

Це означає, що у разі, якщо НБУ залишатиметься прибутковим, то щонайменше частину отриманих від уряду процентів за ОВДП він перекаже назад до бюджету.

Однак, ймовірно, що сума, яку регулятор поверне Мінфіну, буде меншою за суму отриманих купонів. Адже крім доходів за ОВДП Нацбанк зазнає також витрат (наприклад, на виплату процентів банкам за депозитними сертифікатами).

Які умови запозичень?

Умови військових облігацій, які НБУ купував у Міністерства фінансів минулого року, були наступними: термін погашення - 25 років, ставка за обслуговування - плаваюча, залежить від облікової ставки НБУ, номінальна вартість однієї облігації - 1000 грн.

Загалом, урядова постанова дозволяла Мінфіну минулого року позичити у Нацбанку 400 млрд грн шляхом продажу ОВДП. Протягом 2022 року НБУ профінансував державу на усю зазначену у постанові суму.

Нової постанови, яка б визначала умови запозичень коштів у Нацбанку у 2023 році, уряд не ухвалював. Однак законодавчо "друк гривні" для фінансування видатків бюджету досі не обмежений, тому теоретично уряд може знову звернутися до регулятора за допомогою у вигляді емісійної гривні, якщо виникне така необхідність.

Чому НБУ почав "друкувати" гривню?

Минулого року депутати внесли зміни до закону про НБУ, дозволивши йому напряму купувати урядові облігації. Таким чином регулятор може напряму кредитувати бюджет, фактично "друкуючи гривні" для потреб уряду.

Це рішення зумовила складна ситуація у державних фінансах: через широкомасштабне вторгнення Росії видатки держави суттєво виросли, в той час, як доходи від податків навпаки скоротилися. 

Дефіцит, який виникав у бюджеті, необхідно було оперативно фінансувати, аби держава могла продовжувати виконувати свої зобов’язання. При цьому, міжнародну допомогу від партнерів Україні заборонено використовувати на фінансування війни, на яку витрачається переважна частина державних ресурсів.

Чи буде продовжуватися друк гривні?

Уряд та Нацбанк домовилися більше не вдаватися до "друку" грошей у 2023 році, оскільки це несе значні ризики для стабільності гривні. Також зобов’язання припинити емісійне фінансування бюджету міститься у меморандумі між Україною та МВФ.

Напередодні голова НБУ Андрій Пишний заявив, що регулятор більше не вдаватиметься до "небезпечного друкування грошей".

Читайте також: Історичне рішення. Як нова програма МВФ дозволить Україні залучити понад 50 мільярдів доларів