Марк Марченко, засновник SENSAR: як воно, будувати на лінії фронту
Наскільки складно і чи можливо взагалі зберегти бізнес будівельної галузі у регіоні, де станом на грудень 2022 р. - 72% території області окуповані та у 40 км від міста ведуться активні бойові дії. Про те, як під час війни не втратити інвесторів та продовжувати будувати. Реформа ДІАМ – чи реально тепер будівництво без хабарів та перешкод.
1 грудня із засновником SENSAR Development Марком Марченком зустрічаємось біля одного з об’єктів, який наразі будує його компанія. Спускатися в укриття, щоб перечекати повітряну тривогу – означає, що будемо сидіти там увесь день, бо в місті Запоріжжя сигнал повітряної тривоги лунає до 10 разів на день, тобто майже без перестанку.
Почати діалог не дає гучний сигнал тривоги. Чекаємо 5 хвилин. Можна починати.
Марченко визнає, що лютий і березень були найскладнішими місяцями, як і у багатьох українців. Всі тоді мали надію, що це не затягнеться більше ніж на декілька місяців. Але з кожним новим днем приходило розуміння, що це справжня війна і вона швидко не скінчиться.
Чому і навіщо SENSAR продовжує будувати у регіоні, де на відстані 40 км ведуться запеклі бої? Як Марк Марченко рятував будівельний бізнес і команду, у що вірив, чим керувався? Яка ситуація на ринку первинної нерухомості на 10-му місяці війни? Яку стратегію має компанія на випадок блекауту чи можливої окупації міста, де продовжують будувати?
Про повне піке ринку нерухомості з початком війни, і як SENSAR пілотував у нових реаліях
Чи допускали ви думки, що з 24 лютого компанії доведеться призупинити свою діяльність після 4-х років безперебійного будівництва і шаленого росту ринку?
23 лютого я повернувся літаком до Запоріжжя і на 24 лютого мав дуже щільний робочий розклад. Про те, що буде вторгнення багато хто казав. Я не вірив до останнього, як і багато українців. І навіть коли 24 лютого прокинувся від голосу дружини, яка казала: "Любий, почалася війна!", – я подумав, що їй щось наснилося. Але ж війна почалась.
І наступила інша, якась невідома фаза життя. Все завмерло у нашому місті. Було відчуття турбулентного піке усього, що мав на той момент.
24 лютого я зібрав нараду топкерівників у нашому на той час центральному офісі. Ми прийняли важливі рішення, як утримати команду і як пережити час, коли ми вимушені були призупинити всі будівельні роботи. І це був перший крок у довгій дорозі виходу з кризи.
Що саме за рішення ви прийняли?
24-го ми вирішили, що тиждень будемо продовжувати будувати, бо мали стійке відчуття, що це не надовго.
Створили систему комунікації та підтримки інвесторів, які були налякані більше ніж ми, бо вклали немаленькі кошти у будівництво, хтось прям напередодні війни.
На цій же нараді ми вирішили, що треба швидко шукати нові можливості для розвитку компанії задля фінансової стабільності. Бо розвиток і стабільність – це запорука безпеки інвестиційних вкладень.
Ці рішення дали нам можливість, як то кажуть, тимчасово "видохнути".
Що ви відчували, коли прийшло розуміння вірогідної крапки у бізнесі?
На 24 лютого ми мали 128 000 кв. метрів нерухомості у девелоперському портфелі. Наразі ця цифра вже збільшилася, і ми вже добудовуємо декілька об’єктів у Запоріжжі та розпочали об’єкти у Львові.
Тож чи усвідомлював я тоді вірогідність крапки у бізнесі? І так, і ні. З одного боку усвідомлення було, а з іншого – я думав про нові шляхи, які допоможуть зберегти компанію, намагався не допускати думок про повну зупинку!
Чому початок був саме у Запоріжжі, бо ви родом звідти?
Я завжди любив своє місто і хотів, щоб воно розвивалось. Помітивши перспективи будівельної галузі, я і команда SENSAR, яка родом теж із Запоріжжя, у 2018 році задумали кілька сучасних проєктів у рідному місті та з успіхом почала їх реалізовувати.
Ми поставили собі за мету наситити попит на нове житло, який на той час досягав свого піка. Це сприяло інвестиційному розвитку в місті. Одночасно ми хотіли змінити уявлення людей про комфортне житло та інфраструктуру, що його супроводжує. Ми поставили собі за мету оживити пропозицію на ринку первинної нерухомості, яка на той момент було застарілою. І нам це вдалося.
Про будівництво під ракетними обстрілами в повному сенсі цих слів
Коли ви відновили будівництво, і як ви мотивували людей працювати під обстрілами?
Наприкінці весни ми почали поновлювати роботи на будівельних майданчиках.
Найголовніша мотивація – треба жити далі! Треба заробляти, щоб мати фінансову стабільність! Ця мотивація спрацювала для кожного члена команди.
Лячно? – Так. Складно? – Так. Але ж минулого життя вже немає і воно не скоро повернеться. Скласти руки та сидіти чекати, коли закінчиться війна – це означає втратити все, що мали. Це – не наш шлях.
Роботу офісу ми взагалі не зупиняли. А роботу офісів продажу та будмайданчиків поновили в повному обсязі вже на початку літа, дотримуючись всіх правил безпеки та балансуючи між тривогами і робочими процессами.
Всі, хто залишився у місті, вже навчилися відрізняти види вибухів. Тобто по звуку легко можна визначити, яким типом зброї обстрілюють. Можна зрозуміти чи далеко прильот, чи близько, і краще піти у сховище. Люди вже звикли до війни, як би це дивно не звучало.
40 км від міста проходить лінія фронту, місто потерпає від постійних обстрілів, а ви будуєте?
Так ми будуємо! Бо маємо відповідальність перед інвесторами та командою.
Мене більше дивує, як можна не будувати. Наразі в Запоріжжі залишилось не багато будмайданчиків, де ведуться якісь будівельні роботи. І це сумно, бо велика кількість людей втратила надію, що колись-таки отримають свої омріяні квадратні метри.
Я, як бізнесмен, розумію, що попри все я повинен знайти рішення і виконати свою роботу та зобов'язання.
Найголовніша наша мотивація – те, що це наше рідне місто! Нам тут жити, нам тут ростити дітей! Ми тікати нікуди не збираємось і впевнені на 100%, що зовсім скоро 72% нашої області, яка окупована, буде звільнено від орків.
Російські ракети руйнують ваше місто. Були прильоти в радіусі будівництва ваших об’єктів, які наслідки?
Напевно, вже складно назвати район міста, куди не прилітало. На жаль. Серце крається, коли я бачу чергові руйнівні наслідки. Але кожен новий вибух і руйнування, ти вже сприймаєш, як черговий, і як розуміння, що після перемоги треба буде відновлювати більше об’єктів.
Декілька наших об’єктів теж зазнали незначних, в сьогоденному розумінні, ушкоджень, бо вибухи сталися у радіусі 150 метрів від майданчиків. Ми зреагували миттєво і продовжуємо будувати далі.
Розумієте, ми не маємо зараз вибору. Ми всі до одного повинні швидко підлаштовуватися під обставини, це дасть змогу встояти.
Марко, зараз майже кожен українець допомагає ЗСУ та людям, які постраждали від російської агресії. Щодо вас?
Ми – не виняток, бо осторонь залишатися просто неможливо. Тому SENSAR допомагає з перших днів війни. Ми відвантажили все, що мали на будмайданчиках, на потреби ЗСУ. Донатили, продовжуємо донатити та закликаємо своїх партнерів до фінансової допомоги нашим збройним силам.
А невдовзі ми знайшли ще напрямок, де можемо бути корисними. Пів року тому, коли наше місто стало масово обстрілюватися, ми почали допомагати людям відновлювати їх постраждалі будинки: ремонтували дахи, встановлювали вікна, лагодили стіни.
Я особисто їду в постраждалі місця, знайомлюсь з людьми, щоб краще зрозуміти, яка допомога потрібна. Знаєте, коли ти дивишся в очі людині, яка все втратила, в очі повні відчаю… Ти розумієш, що у цієї людини одна надія на тебе, і ніхто, крім тебе, їй не допоможе. І тоді ти береш і робиш, чого б тобі цього не коштувало.
Бо мені не все одно!
Про релокейт як рятівне коло для бізнесу і нові проєкти
Як релокувати девелопмент, і чи можливо це взагалі?
Девелопмент – це одна зі сфер бізнесу, яку неможливо релокувати. Ти просто обираєш нову локацію і починаєш все з початку.
У випадку SENSAR ми розуміли, що першим місцем для нової філії буде місто Львів. На мій погляд Львів - це економічна столиця нашої держави на сьогодні. Щиро кажучи, ми не помилилися, бо тут наново зібрали всю команду майже з усієї Європи. На той час багато хто моїх з працівників поїхав за кордон. Так, вже у травні 99% команди повернулися в Україну, і з того часу почалася нова, вже львівська історія SENSAR.
У листопаді ми почали будівництво апарт-комплексу Smart House. І треба визнати, що ми зробили все вірно і клієнтський попит це підтверджує.
Наразі ми вже працюємо над новими об’єктами ще в декількох містах нашої країни.
Назвіть кроки у своїй стратегії, які допомагають розвивати бізнес у воєнний час?
- Продовжувати будувати розпочате.
- Зберегти команду і репутацію.
- Швидко підлаштуватись під нові реалії ринку.
- Створити новий проєкт, концепції якого ні в кого немає.
Насправді для нас це був не аби який виклик. Новий регіон, нас ніхто не знає. Новий проєкт з новою концепцією, за якою ми ще не працювали. Команда в чужому місті, не у своїх домівках. Багато яких факторів були проти нас.
Але! Завжди має бути "але". Я завжди вірю в те, що роблю. Я завжди живу ідеєю і вірю у свою команду. І навіть коли в нас щось не виходить, ми аналізуємо причини і робимо наново.
А щодо smart-колівінгу, то ми запровадили цей європейський концепт житлових комплексів в Україні.
В чому ідея колівінгу, і чому ви вважаєте, що за цим майбутнє?
Ідея smart-колівінгу, на перший погляд, дуже проста: це – багатофункціональність житлового комплексу, це – об’єднання людей з однаковими інтересами, поглядами на життя, роботу, відпочинок.
Smart-колівінг – це про зручність комплексу, це про ЖК, де все продумано до дрібниць, це про поєднання життя, роботи та відпочинку, це про окреме ком’юніті людей, де всім комфортно.
Ще в концепт smart-колівінгу ми вкладаємо нерухомість з невеликою площею. Бо вважаємо, що краще придбати меншу площу, але якісну нерухомість, чим купити більшу площу з гіршими умовами. Ця практика вже давно існує в Європі.
Коли тобі не вистачає грошей на придбання квартири в новобудові, середня площа якої становить від 26 квадратних метрів, ти маєш два виходи. Перший – придбати житло гіршої якості та з гіршими умовами. Другий – далі накопичувати заощадження.
А ми пропонуємо третій варіант шляху – придбати якісну нерухомість з комфортними умовами, але меншої площі.
Ви вже відчули на власному досвіді, що таке реформа ДІАМ?
Так. У повному обсязі.
При першому нашому знайомстві із Семеном (голова ДІАМ), я не повірив в те, що ДІАМ видає дозволи без хабарів. Він тоді мені сказав, щоб я сам перевірив.
Я перевірив! Якщо ти як забудовник маєш повний пакет документів, маєш намір та змогу будувати, то отримати дозволи без корупції вже стало можливо. І саме з цього часу я вірю у реальність впровадження нових реформ в Україні.
Я дуже радію співпраці та бажаю, щоб всі українські чиновники брали приклад із Семена. Щиро вірю в нову систему для будівництва без хабарів та перешкод. Це може кардинально змінити ринок новобудов в країні.
Які ваші плани на 2023 рік?
Завершити та ввести в експлуатацію всі об’єкти в Запоріжжі та завершити будівництво Smart House у Львові.
Знаю, що це амбітні цілі, але ж вірю, що ми це зробимо!
Давайте помріємо, як ви думаєте, що буде із SENSAR через 2 роки?
Ми маємо дуже амбітні цілі, бо наші пращури – запорізькі козаки. Ми, як і вони, маємо стійку силу волі, завзятість та сміливість. Звісно, не можу про все розповісти, бо буде спойлер.
Скажу так: війна нас надихнула працювати ще більше, щоб за 2 роки вийти на принципово новий рівень. Впевнений, що через декілька років ми з вами поспілкуємось в одній із країн Європи.
Я віруюча людина, тож з Божою поміччю ми втілимо наші мрії в життя!