Українська правда

НБУ презентував проєкт концепції е-гривні

Дана Гордійчук — 28 листопада 2022, 20:24

Національний банк презентував проєкт концепції цифрової гривні, яка покликана виконувати всі функції грошей та доповнювати в цьому готівкову та безготівкову форму гривні.

Про це повідомила пресслужба Національного банку.

Цифрова гривня – це її електронна форма, емітентом якої є Національний банк. Використання е-гривні, переконаний НБУ, має бути зручним та доступним для всіх верств населення, бізнесу, держорганів тощо. НБУ відкрив проєкт е-гривні у вересні торік, аби вивчити доцільність її широкомасштабного випуску в Україні.

Наразі НБУ опрацьовує такі можливі варіанти використання е-гривні, від яких залежатимуть її дизайн та основні характеристики:

  1. для роздрібних безготівкових платежів із можливим функціоналом "програмованих" грошей: для здійснення цільових соцвиплат, зниження видатків бюджету на контроль цільового використання коштів, а також використання технології смартконтрактів для програмування різноманітної логіки розрахунків залежно від обставин;
  2. для використання у сфері, пов’язаній з обігом віртуальних активів (наприклад, для обміну, забезпечення випуску та інших операцій з віртуальними активами);
  3. для забезпечення можливості здійснення транскордонних платежів.

Національний банк продовжує опрацьовувати проєкт концепції е-гривні з учасниками платіжного ринку, учасниками ринку віртуальних активів та державними органами. За результатами опрацювання регулятор розробить фінальну концепцію е-гривні.

Як зазначає заступник голови НБУ Олексій Шабан, впровадження е-гривні може позитивно вплинути на забезпечення економічної безпеки та посилення монетарного суверенітету держави, а також посилити спроможність регулятор підтримувати цінову та фінансову стабільність.

Читайте більше: Е-гривня на підході. Як світ переходить на крипту та що зробила для цього Україна

Нагадуємо: 

Верховна Рада у 2021 році ухвалила закон, що дозволить легалізувати віртуальні активи та бізнес у цій сфері в Україні. 17 лютого цьогоріч Рада повторно його ухвалила після вето президента.