Через війну радіочастоту на 5G зв'язок можуть продати зі знижкою 43%
Розмір плати за видачу ліцензії на користування радіочастотним спектром підвищиться більш ніж на 11%.
Відповідне зростання передбачає проєкт урядової постанови, розробленої Нацкомісією, що здійснює державне регулювання у сферах електронних комунікацій, радіочастотного спектра та надання послуг поштового зв'язку (НКЕК).
Водночас документом вперше встановлюється плата за видачу ліцензії на користування радіочастотами 2350-2400 МГц та 2575-2610 МГц, які використовуються у великих містах для покриття місць скупчення людей, аби забезпечувати високу швидкість мобільного інтернету. Ці частоти важливі тим, що можуть бути використані як для 4G-зв'язку, так і для 5G-зв'язку, що робить їх дуже цінними для мобільних операторів.
В першій редакції розробленого НКЕК документа вартість 1 МГц для кожного регіону України (24 області, АРК, Київ та Севастополь) радіочастот 2350-2400 МГц становила 984,86 тис грн (1,329 млрд грн за всі 50 МГц), а 2575-2610 МГц – 1,059 млн грн (1 млрд грн за 35 МГц).
За даними ЕП на перші претендують "Київстар" та "Лайфселл", а на другі – "Водафон Україна".
Втім після громадського обговорення вартість радіочастоти 2575-2610 МГц зменшили на 43%. В редакції поданого до Державної регуляторної служби документа ціна 1 МГц вже становить 605,72 тис грн. Тобто у випадку продажу за ліцензію на користування ними до держбюджету надійде 572,4 млн грн, замість 1 млрд грн.
Чому регулятор зменшив ціну цих частот? Річ у тім, що у стільки ці радіочастоти оцінила британська консалтингова компанія Analysys Mason. Замовником проведення оцінки є "Водафон Україна", який і претендує на радіочастоти 2575-2610 МГц.
У 2016 році Analysys Mason проводила аналогічну оцінку на замовлення спільно держави та всіх мобільних операторів. Його результати власне і сформували ту ціну, яка вказувалась в першій редакції проєкту урядової постанови. Ключовим фактором, який вплинув на зменшення ціни радіочастоти на думку британських спеціалістів стала – війна.
"Замовити нові дослідження, які б врахували поточний стан НКЕК не має можливості, оскільки не отримує бюджетне фінансування на проведення науково-дослідних робіт вже кілька років", – пояснили в комісії.
"На початку збройної агресії, коли відбувалась масова міграція абонентів, було сильне перевантаження мереж мобільних операторів. Для стабілізації зв’язку виникла гостра потреба у розширенні пропускної здатності існуючих в користуванні операторів каналів, в тому числі і для технологій 4G.
Процедуру продажу частот в такі стислі терміни провести було не можливо, тому Національним центром управління мережами телекомунікацій за узгодженням з НКЕК було надано вільні частоти у користування операторам мобільного зв’язку для термінового збільшення ємності їх мереж", – зазначають в НКЕК.
Тоді, чому держава хоче продати ці радіочастоти ще до завершення дії воєнного стану, а не дочекатися перемоги та реалізувати їх за значно вищою ціною (без впливу на ціну "фактору війни")? В регуляторі запевняють – це ініціатива самих операторів. Втім це не зовсім так.
"lifecell вважає комерційне розподілення радіочастотного спектра під час війни недоцільним та таким, що шкодить інтересам держави, суспільства та споживачів. На фоні руйнації інфраструктури операторів, складного економічного становища компаній та України в цілому неможливо розподілити спектр у прозорий та справедливий по відношенню до всіх операторів спосіб.
Дії, які ми бачимо, можуть свідчити про спробу розподілити цінний радіочастотний спектр, у якому можливе запровадження 4G та 5G, без аукціону чи конкурсу, за заниженою ціною. У результаті державний бюджет може недоотримати від 760 млн грн до 2,8 млрд грн і більше порівняно з прозорою купівлею спектру за результатами тендеру після завершення війни", – відповіли в компанії "Лайфселл".
В НКЕК зазначають, що продаж цих частот "розглядається кінець поточного та наступний рік". Тобто у випадку продажу радіочастоти 2575-2610 МГц державний бюджет, дефіцит якого у 2023 році офіційно ставновимите 1,3 трлн грн недоотримає 428 млн грн.
В компаніях "Водафон Україна" та "Київстар" на запит ЕП не відповіли.