Як закон про відновлення приватизації допоможе релокації підприємств
Близько 400 українських підприємств переїхали на Закарпаття і близько 180 — на Львівщину після вторгнення Росії в Україну, розповідають представники обласних військових адміністрацій. Ще тисячі готуються наслідувати їх приклад. Це вигідно регіонам. Нові підприємства створюють робочі місця, сплачують податки до місцевого та державного бюджету, тим самим сприяючи розвитку економіки України.
Процес гальмує лише брак виробничих майданчиків. Вирішити цю проблему могло б розморожування процесу приватизації — Верховна Рада має розглянути відповідний законопроєкт №7451, розроблений Фондом держмайна та депутатами. Якщо документ ухвалять, це дасть змогу регіонам залучати бізнес та отримувати більше податків до бюджету.
Чому приватизація необхідна
Український бізнес відійшов від шоку, спричиненого початком війни, і пристосовується до нової реальності. Підприємства переїжджають із зон бойових дій у безпечніші регіони. Брак майданчиків для розміщення виробництва можна вирішити завдяки законопроєкту №7451, зареєстрованому на початку червня групою з 20 народних депутатів. Його схвалення допоможе розморозити процес приватизації.
У документі — кілька новацій. Наприклад, законопроєкт дозволяє продавати активи, майно яких заарештовано на вимогу кредиторів. Підприємства роками простоюють і завдають державі збитків, а після набрання законопроєктом чинності всі борги покриє новий власник. У Фонді державного майна вже не менш як 115 таких лотів, щодо яких ухвалено рішення про приватизацію. Серед них — непрацюючі заводи, комбінати хлібопродуктів та елеватори, які дуже цікаві аграріям через зміну логістики під час експорту товарів. Склади і гаражі, що простоюють зараз, які перебувають у державній власності, бізнес може перетворити на логістичні хаби.
Підготовка об'єктів до аукціонів вестиметься швидше. Переможець аукціону має заплатити за лот ще до укладення договору купівлі-продажу, що вигідно державі — кошти до бюджету надійдуть набагато швидше. Приваблює й те, що підприємство може користуватися всіма ліцензіями та дозволами навіть після зміни власника. Наразі новому власнику потрібно оформлювати всі документи заново.
"Фонд держмайна разом із народними депутатами прагне спростити застарілі процедури, зробити приватизацію ще більш прозорою та зручною для підприємців. Ми оптимізуємо підготовку об'єктів до аукціонів та прискоримо проведення торгів. Нововведення також дадуть змогу найкраще захистити інтереси як держави, так і учасників приватизації", — повідомила в.о. голови Фонду держмайна (ФДМ) Ольга Батова у коментарі агентству Інтерфакс-Україна.
Як це допоможе регіонам
У пошуках порятунку від війни сотні бізнесів змушені були переїхати до інших регіонів України, поновлюючи свою роботу фактично з нуля, нагадує виконавча директорка Асоціації малих міст України Оксана Кирилюк. "Держава змогла організувати процес релокації та допомогти українським підприємцям адаптуватися до нових умов. Водночас багато підприємств досі не мають належних умов, площ та приміщень для виробництва", — каже вона.
Тисячі державних об'єктів, які потенційно підходять для потреб релокованого бізнесу, не працюють. Таке неефективне використання наявних ресурсів є неприйнятним під час воєнного стану. Тому в Асоціації малих міст України вважають, що держава має якнайшвидше перезапустити аукціони малої приватизації. Цей крок допоможе приватним підприємствам знайти необхідні об'єкти, а державі та громадам — наповнити скарбницю додатковими доходами. "Відновлення регіонів неможливе без урахування потреб бізнесу. Відкриття приватизації — це важливий етап на шляху нормалізації роботи національної економіки", — розповідає Оксана Кирилюк.
Після початку активних бойових дій багато бізнесів релокуються у Львівську область, каже голова Львівської обласної військової адміністрації Максим Козицький. За його словами, близько тисячі підприємств погодились переїхати, а 180 — уже зробили це. Завдяки релокації з початку повномасштабної війни в області вдалося створити понад 4 тисячі робочих місць.
Близько 400 підприємств з початку вторгнення Росії прийняла Закарпатська область, що становить половину всіх компаній, що "змінили прописку" в країні. Насамперед йдеться про підприємства з тих регіонів, де вже тривалий час точаться активні бойові дії, повідомив голова Закарпатської обласної військової адміністрації Віктор Микита.
Для роботи релокованим підприємствам не завжди підходять приміщення, що здаються в оренду. Тільки приватизація дозволить розпоряджатися об'єктом на правах власності, що дає більше впевненості та гарантій і можливостей для подальшого розвитку, каже Максим Козицький. "Однак через воєнний стан приватизаційний процес фактично зупинився. Багато державних об'єктів десятками років стоять без використання, накопичують податкові борги на нерухомість, землю, охорону", — зазначає він.
Ринок не може покрити весь попит на приміщення та потужності в області. Для нормальної роботи та запуску економіки приватизація просто необхідна, каже Віктор Микита.
Максим Козицький вважає за доцільне внесення змін до чинного Закону України Про приватизацію державного та комунального майна. Такої ж думки дотримуються і в Закарпатській обласній військовій адміністрації. "Відновлення аукціонів малої приватизації суттєво спростить ефективну реалізацію завдань держави щодо релокації, а також дозволить дати нове життя державним підприємствам та знищеним та розграбованим площам", — каже Віктор Микита.
Цю публікацію було підготовлено за підтримки американського народу для проєкту "Діяльність у межах реформи державних підприємств України" (SOERA), який фінансує Агентство США з міжнародного розвитку (USAID). Погляди авторів, висловлені у цій публікації, не обов'язково відображають погляди Агентства США, проєкту "Діяльність у межах реформи державних підприємств України" (SOERA) чи уряду США.