Нестрашне ембарго та нова порція санкцій: підсумки на економічному фронті
Економічні наслідки війни, яку почав кремль проти українського народу, починають ставати все більш очевидними навіть для найбільших прихильників загарбницької політики російської влади. Хоча офіційні особи російської влади до останнього не хочуть називати речі своїми іменами, заміняючи поняття "криза" на "структурна перебудова" чи "від’ємне зростання".
Самообман у російській економіці проявляється ще й на рівні компаній. Так, в "Аерофлоті", 43% якого належать приватним інвесторам, відмовилися публікувати фінансову звітність за перший квартал цього року. Мовляв, компанія не хоче надавати одним інвесторам переваг в ухваленні інвестиційних рішень у той час, як інші інвестори ухвалювати такі рішення не можуть через обмеження.
"Аерофлот" — наче втілення Росії, центробанк якої приховує офіційну статистку, аби вберегти нерви своїм громадянам. І далі, ймовірно, ставатиме лише гірше, враховуючи наближення нової хвилі санкцій.
Санкції Британії та Японії
Роман Абрамович — один з найбагатших росіян зі статками у понад 8,7 млрд доларів. Ще від самого початку активного вторгнення Росії до України олігарх намагався вберегтися від обмежень Заходу, зокрема за допомогою "посередництва" у переговорах між Росією та Україною.
Однак санкційні обмеження наздогнали як самого олігарха, так і його бізнес. 5 травня Британія поширила санкції на компанію Evraz, у якій Абрамович є найбільшим акціонером.
Офіційна причина санкцій — робота компанії у стратегічних галузях промисловості. Зокрема, Evraz є провідним виробником залізничних колій, якими Росія переміщує свою зброю для війни з Україною.
"Основна діяльність Evraz plc знаходиться в Росії, де вона є провідним роботодавцем. Ці санкції ще більше підірвуть фінансові резерви Путіна та економіку і підтримають подальший опір України", — йдеться у санкційному документі.
Санкції Британії передбачають заморожування активів Evraz на території країни. Іншими словами, жоден громадянин або компанія Британії не зможе вести з ними бізнес.
Після розмови з прем'єр-міністром Британії Борісом Джонсоном про нові санкції проти Росії оголосив очільник уряду Японії Фуміо Кісіда. Уряд країни вирішив заморозити активи ще 140 росіян, а також поширив експортні обмеження на російські військові підприємства.
Раніше під японські санкції потрапили сотні росіян, серед яких президент РФ Володимир Путін, мільярдери Олексій Мордашов та Віктор Вексельберг.
Водночас японці поки що утримуватимуться від запровадження нафтового ембарго проти Росії. Усе через обмеженість енергетичних ресурсів. Через це у Японії вважають, що їм буде складно негайно наслідувати Євросоюз.
Минулого фінансового року на нафту з Росії припало 4% всього нафтового імпорту Японії, російський газ відповідав за 9% японського імпорту, російське вугілля — за 11% вугільного імпорту.
Не таке страшне ембарго, як його малюють
Ключова подія на економічному фронті, навколо якої наразі зосереджено усю увагу світу — ймовірне запровадження нафтового ембарго проти Росії. Ця подія може стати безпрецедентною, адже досі РФ була другим за обсягами експортером нафти у світі після Саудівської Аравії.
Не дивно, що для протидії нафтовому ембарго російська влада кидає усі свої ресурси. Зокрема, активно залучає лояльну до Росії владу Угорщини, яка наразі є чи не найбільшим критиком нових антиросійських санкцій.
Критики нафтового ембарго, навіть поступового, запевняють, що його реалізація може стати справжньою катастрофою для економіки Європи та кожного окремого європейця. Однак такі заяви, вочевидь, є дещо перебільшеними.
Як показують прогнози учасників конференції у Європарламенті, присвяченій санкціям, вплив нафтового ембарго для гаманців звичайних європейців буде ледь помітним. Зниження рівня їхніх доходів може скласти близько 0,2-0,3%. І цю ціну навряд чи можна назвати великою за право на існування свободи та демократії на Європейському континенті.
Економіка самої Росії, хоч і постраждає від нафтового ембарго, проте не зазнає остаточного колапсу від його запровадження. Особливо у разі, якщо країні вдасться переналаштувати свій нафтовий експорт на азійський напрямок.
"Російський бюджет сильно залежить від експорту нафти, на який припадало 45% загального доходу в 2021 році. Проте влада не зазнає збитків, навіть якщо російські виробники зможуть продавати свою нафту за ціною 44 долари за барель або вище", — вважають аналітики FT.
Хоча переведення експорту всієї нафти на Азію — справа не з легких. Це потребуватиме чималих зусиль, багато інвестицій та часу. Усього цього у Росії наразі немає через ослаблення її економіки внаслідок війни та санкцій, введених раніше.
Без кави, паперу та TeamViewer
Іноземні компанії, які раніше призупинили діяльність, продовжують активно продавати свій бізнес в Росії.
Одразу дві компанії повідомили про продаж своїх активів та виробничих потужностей в РФ: фінський виробник кави Paulig та виробник паперу та паперових виробів Mondi.
Цікаво, що призупинення імпорту Mondi було однією з причин кризи офісного та крейдованого паперу на російському ринку. Втім, перебої з поставками із місцевих заводів були пов’язані зі складністю через санкції завезти з Європи необхідні для виробництва хімікати. Тож чи зможе купівля заводів російським інвестором гарантувати безперебійне виробництво паперу – це велике питання.
Загалом на двох компаніях працювали 5,5 тисяч співробітників. Якщо нові власники не зможуть чи не захочуть утримувати такий штат, то в Росії додасться шукачів роботи.
Деякі компанії все ж забирають своїх співробітників, як це зробила Shell – станом на сьогодні менеджерів та техперсоналу енергетичного гіганта не лишилося навіть на російському нафтогазовому проекті "Сахалін-2".
Загалом вести бізнес за стандартами XXI сторіччя в країні-агресорі стає все складніше. Діло доходить навіть до таких, здавалося б, дрібниць, як організувати віддалену роботу команди – доступ російським користувачам закриває один з найпопулярніших сервісів у цій сфері TeamViewer.