Нафтове ембарго та газове фіаско: підсумки на економічному фронті

Війна, яку Росія почала 24 лютого проти нашої країни, вилилася у війну авторитаризму проти демократії. Поки що лінія фронту проходить по території України, однак невдовзі "злам" між двома світами може пройти й по інших куточках планети.

Так, за діями Росії та реакцією Заходу на них уважно стежать у Піднебесній. Китайська влада вже викликала для консультацій своїх банкірів, аби обговорити, як вберегтися від заморожування резервів країни, які зберігаються на Заході. До цього адміністрація КНР підтримувала хиткий нейтралітет у всьому, що стосувалося україно-російської війни.

США та країни Європи поки що беруть участь у війні за демократію лише на економічному фронті, застосовуючи проти російської економіки жорсткі санкції. Новий пакет санкцій ЄС проти РФ, який можуть ухвалити вже найближчим часом, ризикує стати одним з найбільш жорстких та болючих для економіки агресора.

Проте навіть без санкцій провідні галузі економіки Росії, які дають країні економічні можливості вести війну, поступово входять у стадію "від’ємного зростання". 

Нафтові санкції

Вже цього тижня Євросоюз може оголосити про новий, вже шостий, пакет санкцій проти Росії за її вторгнення на територію України. Поки що офіційно про те, які саме санкції Європа готова запровадити проти РФ, не повідомляється. Однак у пресі вже з'явилися деталі нових економічних обмежень.

Зокрема, за інформацією видання Bloomberg, новий пакет антиросійських санкцій включатиме часткову заборону на торгівлю нафтою, яка повноцінно запрацює вже наприкінці 2022 року. До того часу обмеження будуть запроваджуватися поступово.

Хоча 2 травня у німецькому уряді, який традиційно є більш лояльним щодо Росії, несподівано заявили, що готові підтримати миттєве ембарго на російську нафту, яке може запрацювати протягом кількох днів. Варіант з миттєвим ембарго, щоправда, може наштовхнутися на опір більш залежних від російського "чорного золота" країн Європи, зокрема Угорщини.

Ймовірно, спочатку ЄС відмовиться від російської танкерної нафти, а потім поширить свою заборону ще й на постачання нафти через трубопроводи.

Інший варіант поступового ембарго — запровадження ескроу-рахунків. Це означає, що країни ЄС будуть продовжувати купувати російську нафту, однак сама Росія не зможе розпоряджатися отриманими нафтодоларами. Цей варіант санкцій також передбачає, що виручка від продажу нафти може згодом бути використана на відбудову України після закінчення війни.

Окрім нафтового ембарго, шостий пакет санкцій може містити обмеження проти найбільшого російського банку — "Сбєрбанку". Зокрема, його (нарешті) планують відключити від системи SWIFT.

Також під санкції ЄС може потрапити й Білорусь — за участь у війні проти України у якості плацдарму для російських військ.

Якими б не були нові санкції проти Росії, умова їхнього скасування залишається незмінною — повне виведення військ з території України. На цьому, зокрема, акцентують в МЗС Німеччини.

"Нам зрозуміло, що санкції можуть бути зняті лише в тому випадку, якщо Росія виведе свої війська. Мир на умовах, продиктованих Росією, не принесе безпеки ні Україні, ні нам у Європі. У найгіршому разі це буде запрошення до наступної війни – ще ближче до наших кордонів", — заявила очільниця відомства Анналена Бербок.

Хоча санкції проти російської нафти ще не ухвалені, проте вони вже починають діяти. Так, шведські та голландські порти відмовляються приймати танкер з російськими нафтопродуктами. Судно з 60 тисячами тонн дизпалива "застрягло" біля узбережжя Нідерландів після того, як адміністрації портів Роттердама та Амстердама відмовилися від його розвантаження.

"Поки десь у світі відмовляються від вантажу, ми також відмовимося. Ми робимо це на основі міжнародної солідарності", — прокоментував ситуацію директор портового підрозділу голландської профспілки FNV Нік Стам.

Наслідки газової війни для Росії

Газ, разом з нафтою, складають основу російського енергетичного експорту. Однак, на відміну від "чорного золота", газ Росія звикла використовувати не просто як засіб отримання прибутків, але і як спосіб шантажу.

Проте схоже, що влада РФ перестаралася у своїх спробах залякати Європу закручуванням вентелів. Попит на російську нафту на початку року почав різко падати, а разом з ним — й обсяги видобутку.

За підсумками квітня у Росії видобули на 5,2% менше газу, ніж за квітень 2021 року. Загалом за перші 4 місяці року видобуток російського газу впав на 0,4%.

Скоротилися й обсяги експорту газу до так званих "недружніх країн". У квітні щоденні обсяги експорту газу з РФ до Європи складали 387 млн кубометрів — порівняно з березнем вони скоротилися на 22%.

За перші чотири місяці року "Газпром" експортував 50,1 млрд кубометрів - на 26,9% менше, ніж за той же період 2021 року. 

Ймовірно, на таке падіння вплинули як хороша погода у Європі та відносно тепла зима, так й шантаж самої Росії відключеннями газу, який вилився у припиненні поставок до Польщі та Болгарії наприкінці квітня.

Агресія росії шкодить ринкам країн-сателітів

Під кінець квітня у міжнародних компаній почався період підбиття підсумків та звітів перед інвесторами за перший квартал 2022 року. У цих же звітах з’являються і повідомлення про плани розвитку, або згортання бізнесу, якщо мова йде про росію. Тому зараз з’являється багато повідомлень про нові виходи компаній, як інформація про плани британської мережі готелів InterContinental Hotel Group припинити діяльність в країні-агресорі, де вона володіє 29 готелями. 

Водночас багато компаній, які прийняли рішення про припинення бізнес-зв’язків з росією раніше, зараз повідомляють про завершення процесу продажу та закриття бізнесу. Наприклад, фінські виробники продуктів харчування Fazer та Raisio (бренд Nordic). 

Деякі не можуть продовжувати співпрацювати з росією через санкції та пов’язані з ними проблеми у логістиці, поставках чи фінансових операціях. Саме через це німецький виробник жувальних цукерок Haribo призупинив поставки на ринок рф, фінська Fennovoima розірвала контракт з Росатомом на будівництво АЕС "Ханхіківі-1", а індійська Tata Steel відмовилася від російського вугілля. 

Загалом проблеми міжнародних компаній лише за останні пару днів можуть коштувати росіянам більше 5000 робочих місць. 

Більше того, агресія росії та ізоляція від цивілізованого світу впливають і на ринки та компанії в інших країнах, пов’язаних з агресором. Наприклад, виробник побутової хімії Henkel після рішення про вихід з рф, повідомив про припинення роботи і в Білорусі, а компанія IDS Borjomi зупинила два заводи в Грузії через мажоритарну частку підсанкційної російської Альфа-груп у власності.