Відповідь Європи на газовий шантаж та вилучення російських активів: підсумки на економічному фронті 27 квітня
Економічна війна Росії проти Заходу увійшла у "гарячу" фазу. Кремль перейшов від погроз відключити європейцям газ до реальних дій, намагаючись залякати європейські країни та зруйнувати єдність Заходу навколо підтримки України.
Терористичні дії Росії вже приносять свої "плоди": перші декілька енергетичних компаній Європи погодилися на оплату за російський газ у рублях. Проте такі результати — далеко не те, на що розраховувала Москва.
Втрату "блакитного палива" європейські споживачі досить швидко компенсують. Чого не можна сказати про втрату Росією свого статусу надійного постачальника газу, а також втрату нею ринків збуту.
"Контрнаступ" РФ на економічному фронті ризикує перетворитися на "гол у свої ворота".
Шантаж не пройде
Як і попереджував "Газпром", 27 квітня Польща та Болгарія офіційно припинили отримувати російський газ за чинними контрактами. Все тому, що ці країни не погодилися порушувати умови договорів з Росією та здійснювати оплату за блакитне паливо у рублях.
Проте відключення газу не перетворилося на глобальну економічну проблему для цих країн, адже вони досить швидко знайшли заміну пальному з Росії.
"Сьогодні держави-члени радилися у складі координаційної групи щодо газу. Польща та Болгарія проінформували нас про розвиток ситуації. Вони вже отримують газ від своїх сусідів із Європейського Союзу", — заявила глава Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн у середу.
У Єврокомісії всерйоз сприйняли енергетичну загрозу зі сторони Москви та ще раз підкреслили, що не допустять використання газу як зброї.
"Ми готові до такого сценарію. Ми тісно контактуємо з усіма державами-членами. Ми працюємо над забезпеченням альтернативних поставок та найкращих можливих рівнів зберігання по всьому ЄС", — заявила вона.
Об’єднана Європа не лише забезпечила газом країни, на яких РФ здійснила "енергетичну атаку", але й готує скоординовану відповідь на ворожі дії Москви.
На жаль, не всі країни погодилися спільно та сміливо протистояти Росії на енергетичному фронті так, як це робить Україна на реальному полі бою. Чотири європейські енергетичні компанії вже перерахували "Газпрому" плату за газ у рублях як того вимагав очільник Кремля. Загалом відкрити рахунки для здійснення рублевої оплати за газ погодилося одразу десять компаній.
Енергетична війна Москви наразі виглядає завідома програшною для самої Росії. Країна не лише втрачає значні надходження у вигляді плати за газ від своїх європейських споживачів, але й ризикує наразитися на багатомільярдні позови в арбітражних судах, які, ймовірно, стануть на сторону європейців.
І навіть після закінчення війни Росії проти України, РФ вже ніколи не зможе вести із Заходом бізнес так, як це було раніше. Жодна цивілізована країна не буде сприймати Росію як повноцінного партнера та не буде вести з нею бізнес. Адже будь-який бізнес з державою-терористом, врешті-решт, закінчиться терором.
Стягнення компенсації на підході
Поки Росія намагається налякати Європу "самоембарго" на торгівлю власним газом, у самій Європі задумалися над тим, як конфіскувати заморожені російські активи.
Зокрема, з такою ініціативою виступила Польща, міністр закордонних справ якої Павел Яблонський запропонував конфісковувати російські активи на користь України.
"Ми вважаємо, що має бути прийняте політичне рішення, що ми хочемо йти в цьому напрямку, і що ми готові конфіскувати ці активи назавжди. Як це робити — ми відкриті для обговорення", — заявив він.
Хоча шлях до конфіскації російських активів у Європі та у США дуже непростий. На відміну від Росії, на Заході прийнято поважати права власності. Деякі юристи попереджають, що надто сильне спрощення процедури арешту створить небезпечний прецедент і поставить під загрозу права власності.
Тож для конфіскації російських активів потрібно розробити спеціальний законодавчий механізм, або ж проводити довгі та складні судові процедури.
АвтоВАЗ за рубль та пусті кінотеатри
Громадяни США та Великобританії не лише підтримують вихід національних компаній з російського ринку, але й готові бойкотувати товари тих, хто залишається працювати у країні-агресорі. Трохи гірша ситуація в Німеччині, але все одно про можливість бойкоту думають більше половини респондентів.
"Підкачали" лише французи: у них досить висока частка тих, хто не підтримує вихід компаній (42%), а 61% навіть не замислювався про бойкот товарів компаній-"колаборантів".
Ця статистика цілком корелює з тим, що компанії продовжують залишати ринок РФ. Дві компанії повністю виходять з Росії – французький виробник техніки Schneider Electric та шведський виробник рослинних олій ААК. 3000 співробітників можуть залишитися без роботи.
Ще дві компанії тільки призупиняють роботу з країною-агресором – китайський виробник дронів DJI та німецька компанія управління активами DWS Group. Французький автоконцерн Renault теж сподівається повернутися в країну, тому передає свою частку в російському АвтоВАЗ державній установі "за рубль".
З імпортозаміщення в країні поки хоч якось виходить лише інсталяція в Петербурзі. В реальній економіці у фармвиробників проблеми з поставками пакувальних матеріалів, а половина кінотеатрів може закритися вже за кілька місяців через відсутність доступу до світових прем’єр.