Німеччина за нафтове ембарго, а Росія - за газове: підсумки на економічному фронті 26 квітня
Щодня російська армія витрачає на війну з Україною сотні мільйонів доларів, ще мільйони доларів втрат зазнає її армія у вигляді знищеної техніки, яку вже не вдасться відновити через санкції.
Однак збитки від війни для Росії проявляються не лише у цьому. "Країна-бензоколонка" перетворюється на джерело токсичних активів. Навіть найпалкіші прихильники бізнесу з РФ почали це розуміти та відмовлятися від співпраці з агресором.
Щодня Росії все важче знайти покупців своїх енергоресурсів, а запровадження ембарго на "чорне золото" вже не виглядає чимось неможливим.
Хоча навіть у цих умовах держава-терорист намагається виправдати свій статус та примудряється шантажувати інші країни відключенням від газопостачання.
Шантаж та залякування загрожують перетворитися на "вистріл у ногу" економіці самої Росії. Однак схоже, що кремль цього досі не зрозумів.
"Питання лічених днів"
Історично так склалося, що Німеччина була однією з найбільш прихильних до РФ економік Європи. Основа її прихильності - залежність від постачання газу, а також численні спільні проєкти в енергетичній сфері.
Росія роками розширювала свій вплив на Німеччину, корумпуючи її політиків високими посадами в державних енергетичних компаніях на зразок "Газпрому". Інший вплив на німецьку владу робив німецький бізнес, який боявся втратити мільярди доларів від запровадження санкцій проти Росії.
Через це німецька влада роками була ніби у "рожевих окулярах", не помічаючи злочинів Росії на Донбасі, окупації Криму та територій в інших країнах Східної Європи.
Війна в Україні, хоч і з запізненням, проте показала німцям справжнє обличчя Росії.
26 квітня міністр економіки Німеччини Роберт Габек заявив, що його країна вже готова до запровадження ембарго на торгівлю російською нафтою.
"Сьогодні я можу сказати, що ембарго стало прийнятним для Німеччини", — заявив він.
Щоправда, залежність Німеччини від російської нафти не така значна, як від російського газу — лише 12% поставок нафти до ФРН припадає на Росію. Знайти заміну цим обсягам у Німеччині планують протягом "лічених днів".
Для Росії німецький нафтовий ринок також не є пріоритетним, але доволі цікавим: за підсумками 2020 року країна була четвертим найбільшим покупцем російської нафти з часткою 6,3% від усього експорту нафти на нафтопродуктів з РФ. Тоді ФРН заплатила Росії за її нафту 9 млрд доларів.
Першість у рейтингу належала Китаю — 20,6% (29,1 млрд доларів), а найбільшим європейським споживачем були Нідерланди — 12,4% всього російського експорту нафти та нафтопродуктів (на суму 17,5 млрд доларів).
Газовий шантаж набирає обертів
Втрата Росією ринків збуту нафти та газу, від яких Європа планує відмовитися до 2027 року, не зупиняють агресора від спроб шантажувати постачанням блакитного палива європейські країни. Першими цей шантаж відчули на собі Польща та Болгарія.
Так, російський газовий монополіст "Газпром" надіслав польській газовій компанії PGNiG повідомлення про те, що з 27 квітня зупинить постачання газу через газопровід "Ямал-Європа".
Офіційних причин зупинки у "Газпромі" не називають, однак польські ЗМІ зазначають, що цією причиною стала відмова Польщі сплачувати за російський газ у рублях.
Чинний газовий контракт з "Газпромом" у Польщі закінчується наприкінці 2022 року, після чого країна й так мала намір відмовлятися від газової залежності від РФ.
Водночас припинення постачання газу є порушенням контрактних зобов’язань зі сторони "Газпрому", що може загрожувати російській компанії багатомільярдними штрафами. Прецедент зі стягнення з "Газпрому" коштів вже показала Україна, яка домоглася сплати російським монополістом 2,9 млрд доларів за рішенням Стокгольмського арбітражу.
Зрештою, газовий шантаж Польщі та Болгарії в черговий раз підтверджує, що Росія не може бути надійним постачальником газу. І рішення про припинення прокачування газу завдасть більше шкоди саме Росії, переконавши інші країни запровадити газове ембарго вже у найближчій перспективі.
Для Болгарії та Польщі втрата російського газу напередодні літа не стане катастрофою. Заміну там зможуть знайти доволі оперативно завдяки розвиненій інфраструктурі та терміналам для прийому СПГ.
Без Jaguar і навіть без російських мотоциклів Ural
Міжнародні компанії продовжують скорочувати працівників та продавати свої бізнеси або частки в країні-агресорі.
Дві компанії скорочують персонал – автоконцерни Volvo Cars та Jaguar Land Rover звільняють одразу 80% співробітників. Для JLR це рівнозначно виходу з ринку.
Фінський виробник продуктів Valio, який раніше оголосив про припинення діяльності в країні-агресорі, продає локальний бізнес. Також після обмежень призупинила свою діяльність в росії та Білорусі американська логістична компанія UPS.
Через санкції та викликані ними логістичні, торгові та фінансові обмеження з російських компаній виходять іноземні інвестори, як це сталося з виробником яблук "Алма Холдінг", а іноді і самі російські компанії надають перевагу перевезенню бізнесу в іншу країну, як це зробив виробник мотоциклів Ural Motorcycles.
З країною-агресором перестають працювати і європейські фінансові установи. На цей раз Бойкот влаштували банки, які працюють в Естонії. Coop, Luminor, а також Swedbank та SEB перестали або планують перестати обслуговувати в країні платежі, повязані з РФ та Білоруссю.