Парад "зради" від Китаю та Німеччини: підсумки економічного фронту 20 квітня
Впродовж багатьох років Росія задобрювала великі європейські країни дешевими енергоресурсами, а їхніх політиків — "пенсійними планами" у вигляді посад у пов’язаних з "Газпромом" компаніях.
Цілеспрямована політика підкупу обернулася для Європи високим рівнем залежності від російських нафти та газу, відмовитися від яких — завдання не з легких.
Чи не найбільш залежною від енергоресурсів з Росії стала Німеччина, яка до останнього намагалася стримувати санкційний тиск на Москву за анексію Криму та агресію на Донбасі, а також лобіювала побудову трубопроводу "Північний потік-2". Саме Німеччина була чи не найбільшим "козирем" РФ у Євросоюзі. І схоже, що зараз цей "козир" грає проти самого Кремля.
У відповідь на військову агресію проти України Кремль почав втрачати точки опори на енергетичному ринку, а через жорсткі санкції Заходу — у фінансовому секторі. Якими буди провали економіки Росії 20 квітня?
Втрата найбільшого ринку Європи
Німеччина — найбільша економіка Європи та, відповідно — найбільший ринок збуту російських енергоресурсів. До війни Москва будувала плани зі збільшення свого енергетичного впливу на Берлін. Зокрема, завдяки відмові Німеччини від атомної енергетики та переходу на активніше споживання газу як "транзитного" ресурсу.
Однак віроломний напад Росії на Україну 24 лютого цього року назавжди зруйнував ці плани. Спочатку Німеччина повністю відмовилася від будівництва "Північного потоку-2", а відтак — від майбутніх планв нарощувати споживання російського газу. Однак з кожним днем війни позиція Німеччини щодо Росії ставала ще більш жорсткою.
20 квітня міністерка закордонних справ Німеччини Анналена Бербок заявила, що ФРН планує повністю відмовитися від російської нафти вже у 2022 році, а також планує відмовитися від російського газу.
"Ми скоротимо нафту вдвічі до літа і будемо на рівні 0 до кінця року, за цим піде і газ у рамках спільної європейської дорожньої карти, тому що наш спільний вихід, повний вихід ЄС – це наша спільна сила", — заявила вона після пресконференції у Ризі.
Близько чверті всього імпорту нафти до Німеччини наразі забезпечує Росія, хоча ще до початку активної фази війни частка російської нафти складала 35%.
Однак навіть без офіційної відмови від російської нафти на рівні урядів, попит на неї з кожним тижнем зменшується. Так, обсяги експорту російської нафти за тиждень, який закінчився 15 квітня, впали одразу на 25%.
За нинішніх ставок експортного мита на сиру нафту, такі тижневі поставки принесуть Кремлю близько 181 млн дол, що на 60 млн доларів менше, ніж тижнем раніше.
Китай не допоможе
На фінансовому фронті Росію також спіткала підстава. Китайська платіжна система UnionPay, яка єдиною з міжнародних платіжних систем залишилася працювати у Росії, відмовляється співпрацювати з підсанкційними російськими банками.
Після виходу з російського ринку Visa та Mastercard, великі російські банки почали переходити на випуск саме китайських платіжних карток. Хоча і з ними росіянам не завжди вдавалося розраховуватися у закордонних інтернет-магазинах чи купувати західні сервіси.
Наразі навіть UnionPay не хоче брати на себе ризик співпраці з російськими банками, проти яких запровадили блокуючі санкції, адже така співпраця може завдати китайській компанії більше збитків, аніж прибутків.
Наразі UnionPay відмовився співпрацювати з російським "Сбєрбанком", "Альфа-банком" банком "Откритіє" та "ВТБ". "Промсвязьбанк, який випускав картки UnionPay раніше, вже припинив це робити.
Три джерела російського "РБК" у банках стверджують, що ці кредитні організації не зможуть випускати картки UnionPay через побоювання самої платіжної системи. Ще два пояснюють, що UnionPay поставила переговори на паузу без пояснення причин.
Без мигдалевого молока та японських телевізорів
Росія продовжує визнавати економічні проблеми внаслідок війни в Україні, хоч і, здається, дещо оптимістично. Так, російська влада сьогодні заявила, що 98 тисяч працівників відправлені у простій разом з виробництвами та бізнесами. Водночас у Financial Times підрахували, що тільки працівників іноземних компаній, які знаходяться у простої через призупинення діяльності в росії, налічується близько 200 тисяч.
Звичайно, бувають прикрі випадки поновлення діяльності, як це тимчасово зробив німецький виробник автомобільних шин Continental. Але більшість компаній, які до того лише обмежували свою діяльність в РФ, зараз виходять з країни повністю.
Наприклад, британська тютюнова компанія Imperial Brands вже передала свій російський бізнес російському інвестору. В компанії працювало близько 1500 співробітників. І це тільки прямі робочі місця.
Вихід компаній з ринку тягне за собою і ризики для тих бізнесів та сервісів, які були з ними пов’язані. Наприклад, Danone нарешті офіційно зупинила інвестиції та імпорт мінеральної води Evian та рослинної молочної продукції Alpro, а Toshiba зупинила прийом замовлень та інвестиції. Це значить, що в першому випадку проблеми можуть початися у технологів та постачальників. У другому – щонайменше у дилерів техніки, у яких і без цього запасів вистачає лише до літа.
Окрім робочих місць з виходом компаній російські споживачі втрачають і звичні товари. Лише за сьогодні з полиць магазинів в росії пропадуть 12 відомих брендів.
Поступово зв’язки з країною-агресором розривають і енергетичні компанії. Британська Shell, яка раніше припинила імпорт та свою участь у російських проектів, відкликає з останніх своїх співробітників, а найбільша нафтопереробна компанія Японії Eneos Holdings припиняє імпорт російської нафти.