Напівсанкції від ЄС та банківське питання: підсумки на економічному фронті 8 квітня

Звірства росіян у Бучі, про які світ дізнався минулого тижня, не полишають життя українців та перших шпальт світових видань. Лідери Євросоюзу, США, Британії, Японії та багатьох інших країн відкрито заявляють про злочини, які скоює росія, і закликають до їхнього розслідування. 

У п’ятницю росія здійснила в Україні черговий акт тероризму, атакувавши вокзал у Краматорську, з якого мирні мешканці евакуювалися подалі від російських окупантів у спробах врятувати свої життя. Світом знову прокотилася хвиля глибокої стурбованості та закликів до посилення санкцій.

Країни і бізнес відреагували майже миттєво. Перші – закликами та ухваленням нових санкцій, а другі – розривом зв’язків із державою-агресором. 

І хоча Євросоюз досі не може домовитися та перекрити росії її останнє "рятівне коло" економіки, – енергоресурси, весь світ завдає нових і нових ударів і без того понівеченій російській економіці.

Напівсанкції ЄС та рішучі японці

Після дводенної зустрічі посли Євросоюзу таки спромоглися домовитися про пакет санкцій, анонсований на початку тижня головою Єврокомісії Урсулою фон дер Ляєн. 

Схвалені санкції, попри гучні засудження влаштованих росіянами звірств з боку країн ЄС, так і не містили головних пунктів, на яких наполягала Україна: повне відключення росії від міжнародної системи SWIFT та нафтогазове ембарго.

Доходи росії від експорту енергоресурсів можуть призвести до найбільшого профіциту поточного рахунку цьогоріч, що дозволяє агресору штучно підтримувати курс рубля, який наразі має мало спільного з ринковим. Та найголовніше – ці кошти надалі фінансують військову машину путіна, яка продовжує вбивати українців. Саме нафта і газ відповідають за половину російського експорту та близько 40% доходів бюджету.

В рамках нового пакету ЄС все ж вдалося домовитися про ембарго на російське вугілля, яке коштуватиме агресору 4 млрд євро щороку. Для порівняння, лише з початку війни країни блоку сплатили кремлю 35 млрд євро за енергоносії. Але зрештою навіть такі обмеження не вступлять в дію негайно, а лише з серпня 2022 року.

П’ятий пакет санкцій мість й інші, не менш критичні для росії рішення. ЄС колективно відправив всі російські кораблі за напрямком воєнного, і заборонив суднам під прапором рф заходити в порти країн-членів. Але блокадою назвати такий крок не можна, адже він має чимало винятків: сільськогосподарська та харчова продукція, гуманітарна допомога та енергетика. Крім портів ЄС забороняє роботу російських та білоруських автотранспортних операторів, але з такими ж винятками з правил. 

Зрештою, ще більше фінансової шкоди росії завдасть заборона експорту з ЄС реактивного палива високотехнологічної електроніки та програмного забезпечення на загальну суму 10 млрд євро. Крім того, імпортувати з рф забороняєтся також деревині, цемент, добрива, морепродукти та алкоголь, що коштуватиме агресорові  5,5 млрд євро.

Скоординовано зі США та Британією країни в один день внесли у санкційний список доньок президента рф владіміра путіна та дочок голови місцевого МЗС лаврова. А США повідомили, що запровадили санкції проти російської алмазодобувної компанії "Алроса" та 28 дочірніх підприємств АТ "Об’єднана суднобудівна корпорація".

Наостанок, Сполучені Штати за один підпис Байдена від того, аби запровадити повне енергетичне ембарго на нафту, газ та вугілля з рф, а також позбавити росію статусу найбільшого сприяння, що дозволить підвищити мита на торгівлю з агресором.

В аналогічному напрямку рухається Японія – прем’єр-міністр країни заявив, що Японія планує заборонити імпорт російського вугілля через звірства Росії в ході війни проти України, хоча й залежить від РФ на 13% свого імпорту.

Банківське комбо

Санкції ЄС торкнулись також чотирьох ключових російських банків, які представляють 23% ринку в російському банківському секторі. Раніше їх вже відрізали від міжнародної платіжної системи SWIFT, а тепер вони потряплять під заморожуванню активів, і таким чином будуть повністю відрізані від ринків ЄС.

Тим часом російський Сбербанк через санкції забороняє усі перекази за кордон в іноземній валюті, а бізнес-клієнти в рф масово відкривають рахунки в юанях, в Україні на часі питання того, що робити з активами російських, або ж пов’язаних з росіянами банків. 

Наприклад, "МР Банк" та Промінвестбанк, дочки російських Сбєрбанку та ВЕБ.РФ, пропонують націоналізувати – відповідний лист Нацбанк надіслав уряду. За розрахунками НБУ, у разі націоналізації активів цих банків у дохід держави може надійти близько 26 млрд грн. Це активи у формі коштів, ОВДП та депозитних сертифікатів, розповів в інтерв’ю ЕП голова регулятора Кирило Шевченко.

Крім того, є український "Альфа-банк" російського підсанкційного олігарха Михайла Фрідмана. Всі акціонери, яких раніше НБУ позбавив їх права голосу в управлінні банком, повинні будуть продати свої частки у цій фінансовій установі. Раніше на російський "Альфа банк" Фрідмана наклали санкції у США та Британії, проте вони не поширюються на укранський банк.

Вимоги НБУ зумовлені персональними санкціями проти більшості акціонерів українського банку. Водночас на уточнююче питання, чи можлива націоналізація банку в межах ухваленого напередодні закону про колаборантів, Шевченко прямої відповіді не дав.

Ефект вторинних санкцій набирає обертів

Компанії продовжують рішуче виходити з російського ринку на тлі агресії росії в Україні, а також через зростання проблем з поставками. 

У п’ятницю одразу чотири компанії розширили свій бойкот та повідомили про припинення будь-якої діяльності в РФ: виробник комп’ютерів Acer, ІТ-компания EPAM Systems, виробник будівельної техніки Komatsu та виробник продуктів для випічки Dr. Oetker. 

Komatsu та Dr. Oetker залишають в росії заводи, на яких сумарно працювало більше 500 співробітників. EPAM хоч і зачиняє російський офіс, але перевозить його працівників до Білорусі. 

На обмеження бізнесу з росією впливають не лише прямі санкції, але й вторинні, які США запровадили в останній день березня. Китайський виробник смартфонів та техніки Huawei відправляє російських співробітників на місяць у відпустку. За цей час компанія сподівається визначитися, яку продукцію вона може реалізовувати в країні-агресорі, аби не потрапити під дію вторинних санкцій, наприклад,  за використання американських технологій. Скоріш за все, таких випадків ставатиме дедалі більше.