Відлік до дефолту та інвестиційна блокада від США: підсумки на економічному фронті 6 квітня

Західні санкції та російські "контрсанкції" спільно працюють над доведенням колись великої економіки рф до неплатоспроможності.

Неплатоспроможність країни-окупанта боляче вдарить по решткам орієнтованого на зовнішній світ бізнесу. Дефолт означає остаточне закриття всіх зовнішніх ринків для росії та російських компаній. Хоча російська влада навіть без дефолту активно працює у цьому напрямку вже понад 40 днів.

Як показують дані соціологічних замірів у росії, громадяни країни окупанта навпаки підтримують запровадження західних санкцій проти своєї країни, вихід іноземних компаній з російського ринку та закриття над рф нової "залізної завіси".

І тут немає нічого дивно, адже це ті ж самі люди, які вторгаються на територію чужої держави, щоб награбувати з домівок її мешканців пральні машинки, килими та засоби жіночої гігієни.

Схоже, економіка росії у своєму падінні на дно вже дуже скоро наздожене моральність її громадян.

Відлік до дефолту

4 квітня уряд російської федерації не зміг провести виплату за своїми зовнішніми зобов’язаннями у доларах та заплатив кредиторам російськими рублями. Цим росія порушила умови випуску єврооблігацій, які не передбачали можливості проведення виплат у російській валюті.

Іншими словами, своїми діями росія допустила технічний дефолт. Тепер у країни є 30 днів для того, аби здійснити виплати кредиторам у належній валюті. І дуже ймовірно, що таких виплат російський уряд проводити не буде.

Хоча, всупереч поширеній думці, дефолт рф не означатиме миттєвого колапсу її економіки.

Факт дефолту ускладнить життя росії та російським компаніям, зокрема тим, що орієнтовані на зовнішню торгівлю. Так, наприклад, покупці російських товарів за кордоном будуть вимагати передоплати за товари або додаткового страхування поставок тощо. Однак глобально ситуація у російській економіці вже на порядок гірша, ніж під час останнього дефолту рф.

Допуск технічного дефолту вже встигли прокоментувати у кремлі. Там назвали цю подію "штучною дефолтною ситуацією". І, як не дивно, ці слова правдиві. Адже росія має достатньо валютних надходжень для того, аби погасити ними державні борги.

Лише від експорту газу у січні 2022 року росія отримувала по 300 млн доларів на день. В окремі дні 2022 року обсяг цієї експортної виручки сягав 800 млн доларів. Цього більш ніж достатньо для того, аби погасити 649,2 млн доларів виплати за облігаціями, які російський мінфін мав провести 4 квітня.

Однак саме впертість кремля та бажання покарати Захід за блокування половини золотовалютних резервів росії й призвели до технічного дефолту.

Якщо протягом наступних 30 днів росія так і не здійснить виплат за своїм боргом у належний спосіб та у належній валюті, то західні кредитори зможуть звертатися у міжнародні суди для того, аби стягнути активи рф в рахунок погашення боргу.

Тож на активи росії вже невдовзі може розпочатися справжнє полювання по всьому світу. При чому на дуже широкий спектр активів. Наприклад, на нафту у російських танкерах, або на інші товари російського експорту.

Хроніки санкцій

Ще одним ударом по економіці країни-терориста став новий пакет санкцій США та G7, які включають обмеження проти найбільших російських банків та заборону на всі інвестиції в рф.

Санкції заморозять будь-які активи російських "Сбєрбанку" (найбільша фінустанова рф) та "Альфа-Банку" (найбільший недержавний банк рф). Також громадянам США заборонять вести бізнес з цими підсанкційними банками. Український "Альфа-банк" під нові американські обмеження не потрапив.

Також США запровадили санкції проти російських державних підприємств критичної сфери. Американцям заборонять проводити операції з цими компаніями та заморозять будь-які їхні активи на території США.

Крім того, Штати з дня на день заборонять своїм громадянам інвестувати в рф, де б вони не знаходилися географічно. 

Тим часом посли країн ЄС так і не змогли погодити анонсований 5 квітня новий пакет антиросійських санкцій. Так, деякі країни закликали уточнити деталі пропонованого ембарго на імпорт російського вугілля та заборони швартування російських суден у портах ЄС.

За словами дипломатів, Єврокомісія має вказати, зокрема, чи має заборона поширюватися на існуючі контракти на вугілля чи тільки нові контракти.

Зустріч послів країн ЄС продовжиться вже 7 квітня.

Друге дихання бізнес-бойкоту та вторинні санкції у дії

Після задокументованих злочинів на Київщині у міжнародних компаній відкрилося "друге дихання" на розрив бізнес-зв’язків з агресором. Одразу сім компаній повідомили про вихід з ринку. 

Частина з цих компаній володіла 13-ма заводами у росії – це виробник будматеріалів (до речі, остання ірландська велика компанія, яка залишалася у РФ), Carlsberg, найбільший виробник вітрових турбін Vestas та литовський виробник харчових продуктів Viciunаi Group бренд (Vici). 

Крім того, повністю припиняє бізнес-діяльність в росії виробник процесорів Intel, компанія Align Technology припиняє поставки найпопулярніших у країні прозорих кап-замінників брекетів, Air India скасовує рейси між Москвою та Делі, а фінська залізниця VR Grouр знову зупиняє вантажне сполучення з країною-агресором.

Внаслідок сьогоднішнього достатньо масового бойкоту міжнародних компаній, близько 12 тисяч робочих місць для росіян опинилися під загрозою. Звичайно, більшість компаній шукає покупців свого російського бізнесу, як, наприклад, Carlsberg, або передає діяльність локальному менеджменту, як робить Kingspan. 

Але чи захочуть, а головне, чи зможуть нові російські власники підтримувати наявні штати працівників в умовах глибокої економічної кризи та санкцій – це відкрите питання. 

Примітні наслідки має і запровадження вторинних санкцій. 

Днями The Economist візуалізував на карті світу прибічників та опонентів росії, умовно поділивши країни на п’ять груп: хто засуджує росію, хто тяжіє до західних країн та засудження росії, хто тяжіє до росії, хто відкрито і всебічно підтримує росію та нейтральні країни. Серед тих, хто беззаперечно підтримує агресора, великих країн немає, але у колі тих, хто тяжіє до РФ, звичайно, лідером є Китай. 

Та в умовах безпрецедентних в історії санкцій проти росії, а також запровадження механізму вторинних санкцій, навіть Китай не хоче бути пов'язаний з настільки токсичною країною, принаймні публічно. 

Півтора тижня тому вже був перший дзвіночок на підтвердження такої позиції Піднебесної – китайський державний концерн Sinopec припинив перемовини про інвестиції у газохімічний завод у росії. Тоді західні ЗМІ писали, що китайський уряд закликав державні компанії бути обачними у підтримці бізнес-зв’язків з РФ через санкції.

І от сьогодні з’явився ще один сигнал – китайські державні нафтопереробні підприємства, серед яких є і той же Sinopec, вирішили не укладати нові контракти на поставки російської нафти, навіть попри великий дисконт. Схоже, Китай не хоче, щоб його дії розцінювали як підтримку Москви, а отже – робили мішенню для ударів по економіці.

Є надія, що з часом тяжкі часи настануть і для ключових енергетичних підприємств агресора, як вже настають для гравців у інших сферах, де кожен день російські компанії зустрічаються з новими труднощами чи вимушені закривати бізнес взагалі. 

Лише за сьогодні Яндекс повідомив про закриття спільного з ВТБ проекту "Яндекс.Інвестиції", бо санкції заблокували його основну діяльність – торгівлю іноземними цінними паперами. Крім того, найбільші продавці електронних книг у РФ повідомили, що більше не зможуть продавати культову серію про Гаррі Поттера через заборону правовласника.