Головний кліматичний саміт COP26: чому це важливо та підсумки першого дня
У Глазго, Шотландія, 1 листопада розпочалася 26 кліматична конференція ООН, COP26. Два тижні 120 світових лідерів обговорюватимуть глобальне потепління і дії для боротьби з ним.
Економічна правда разом із кореспонденткою Анастасією Загоруйчик розповідають, чому важливий цей саміт і чим запам’ятався перший день.
Що таке COP26?
Кліматична конференція ООН вперше офіційно пройшла у 1995 році на виконання Конвенції ООН щодо змін клімату. Відтоді представники країн та залучених організацій з усього світу зустрічаються щороку, аби обговорити кроки для протидії глобального потепління: як майбутні, так і виконані.
У 2015 році учасники підписали відому Паризьку угоду, що декларує цілі країн на шляху до кліматичної нейтральності. Україна була однією зі сторін, що взяла на себе зобов’язання, і нещодавно оприлюднила свій оновлений внесок до угоди.
А саме, визначила мету до 2030 року скоротити викиди парникових газів до рівня 35% порівняно з 1990 роком. Цей внесок теж буде представлено під час конференції у Глазго.
26-й захід присвячений, зокрема, прогресу підписантів на шляху до встановлених цілей. Через п’ять років після Парижу, країни звітуватимуть про свої успіхи і невдачі, а також презентують кроки до кліматичної нейтральності.
Крім того, що протягом двох тижнів спікери обговорюватимуть "зелене" фінансування, енергетику та заліснення, результатом конференції має стати збірка Паризьких правил. Тобто детальних вказівок, які дозволять реалізувати Паризьку угоду.
"Якби саміти вирішували усі проблеми, нам би не знадобилося 25 попередніх"
На історичному кліматичному саміті очікувано лунали заяви щодо наближення катастрофи, адже пандемія значно ускладнила виконання головної цілі ООН – не допустити зростання температури на понад 1,5 градуса.
Прем'єр Великобританії Борис Джонсон під час виступу заявив, що світ прив'язаний до "пристрою судного дня" та попередив колег, що вони зіткнуться з прокляттям майбутніх поколінь, якщо не діятимуть рішуче.
За його словами, якщо б саміти вирішували усі кліматичні проблеми, то нам не знадобилося 25 попередніх самітів.
Він також анонсував фіндопомогу у 4,1 млрд доларів країнам, що розвиваються, на розбудову "зеленої" економіки.
Антоніу Гутерріш, Генеральний секретар ООН, нагадав висновки останнього звіту щодо національно визначених внесків: "у найкращому разі температура підніметься значно вище двох градусів".
Водночас він оптимістично зазначив, що низка країн пообіцяли досягти кліматичної нейтральності до середини століття, чимало також відмовляються від вугілля, а міста беруть курс на вуглецеву нейтральність.
Індія заявила про досягнення net-zero до 2070 року, тобто пообіцяла зрівняти викиди парникових газів з обсягом, вилученим з атмосфери. В’єтнам планує впоратися до 2050 року, Таїланд – 2065 року.
Президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн закликала уряди зробити викиди вуглецю дорожчими, бо планета вже "не може платити". Натомість французький президент Еммануель Макрон звернувся до найзаможніших країн із закликом бути прикладом для решти, адже вони і є найбільшими забрудниками.
На саміті відсутні троє: китайський лідер Сі Цзіньпін, а також російський та турецький президенти Владімір Путін і Таїп Ердоган.
Перший, натомість, опублікував письмову заяву, де теж закликав заможні країни бути прикладом і докладати більше зусиль, але не озвучив нових цілей. Китай є найбільшим забрудником світу, а відтак і одним із ключових учасників конференції.
Другим чільним забрудником планети є США, які представляв президент Джо Байден. Він вибачився за попередню адміністрацію (Дональда Трампа – ЕП), яка вийшла з Паризької угоди, та заявив про "екзистенційну загрозу для людства" через кліматичні зміни.
"Щоб побороти глобальне потепління, нам потрібне глобальне потепління"
Україна як одна з перших країн-підписантів Паризької угоди також представлена на саміті. У перший день свій виступ дав і президент Володимир Зеленський, де анонсував оновлений внесок до угоди щодо досягнення вуглецевої нейтральності до 2060 року.
Він заявив, що "домовленості нічого не вартують, якщо це просто пусті слова", і порівняв це з невиконанням безпекових гарантій Будапештського меморандуму (щодо відмови від ядерної зброї – ЕП).
Через це, продовжив він, планета отримала "дві екобомби в центрі Європи": окуповані Крим і частина Донбасу.
Зеленський згадав у виступі і про газове питання, та підкреслив, що імплементація Паризької угоди під загрозою – дефіцит газу спричинив значне зростання цін, що змушує країни використовувати вугілля.
"Щоб побороти глобальне потепління, нам потрібне глобальне потепління між державами", – заявив президент. Він також нагадав, що за обсягом скорочення викидів Україна посідає 4-те місце серед 45 сторін Рамкової конвенції ООН.
Зеленський підтримав низку ініціатив саміту, зокрема Декларацію щодо лісо- й землекористування та доступу до довгострокового фінансування в межах Зеленого кліматичного фонду.
Крім виступу, президент встиг провести низку зустрічей з іноземними колегами. Наприклад, з еміром Катару щодо постачання скрапленого газу до України, а з прем’єром Канади Джастіном Трюдо – щодо енергокризи та загрози від російського "Північного потоку - 2" .
Також президент зустрівся з канцлеркою Німеччини Ангелою Меркель, прем’єром Греції Кіріакосом Міцотакісом.
Дана Гордійчук, Анастасія Загоруйчик, ЕП