фото нбу

Верховна Рада ухвалила закони щодо незалежності Національного банку, які є структурним маяком у меморандумі з Міжнародним валютним фондом.

Про це відомо з засідання ВРУ 19 жовтня.

Йдеться про законопроєкт №5850, який парламентарі ухвалили у цілому. За це проголосували 255 нардепи з фракцій "Слуги народу", "Голосу", "Довіри". 

Цей документ має на меті зміцнити незалежність Національного банку. Зокрема, змінюються повноваження Ради НБУ, члени якої призначаються за квотами президента та парламенту.

Документом пропонується обмежити функціонал цього органу. А саме, він більше не зможе здійснювати аналіз впливу грошово-кредитної політики регулятора на соціально-економічний розвиток, надавати пропозиції до зміни цієї політики правлінню НБУ. Крім того Рада НБУ не зможе надавати оцінку роботи правління.

Законопроєкт встановлює більш жорсткі обмеження до потенційних членів Ради НБУ. Зокрема, ними не зможуть стати особи, яких притягали до кримінальної відповідальності або ті, хто очолював банк, який Нацбанк визнав неплатоспроможним.

Інша норма документу – запровадження "кодексу етики" працівників НБУ, а також уточнення підстави для звільнення голови Нацбанку та його заступників.

У грошово-кредитній політиці законопроєктом пропонується надати Нацбанку право нараховувати відсотки за коштами, які банки тримають на рахунках регулятора. Також удосконалюються процедури з управління золотовалютними резервами України.

Крім того, Нацбанку надаються права відкривати та закривати закордонні представництва.

Законопроєктом скасовується обов’язок (натомість залишається право) Нацбанку проводити консультації з урядом. Також виключається норма, згідно якої НБУ мав би підтримувати економічну політику уряду зі статті 52 закону про Нацбанк (через те, що вона дублюється у законі).

Верховна Рада також ухвалила закон №5852, який доповнює попередній. Ним вносяться зміни до закону про публічні закупівлі, відповідно до яких з-під дії цього закону виключатимуться закупівлі Нацбанком послуг юридичного супроводу справ за кордоном.

У законопроєкті це мотивується тим, що повна процедура закупівлі таких послуг доволі тривала — вона може закінчитися за 3-4 місяці, через що інтереси НБУ у міжнародних спорах можуть постраждати.

Третім з пакету став закон №5853, який вносить зміни до Бюджетного кодексу. Ним пропонується змінити комунікацію НБУ з урядом під час підготовки бюджетної декларації.

Так, НБУ до 1 березня щороку інформуватиме уряд про орієнтовний прогноз частини прибутку до розподілу, яка підлягатиме перерахуванню до державного бюджету. 

Раніше регулятор повинен був подавати президенту, уряду та Верховній Раді прогнози своїх прибутків, на підставі чого Мінфін готує бюджетну декларацію та розраховує доходи бюджету. 

У Нацбанку таку форму взаємодії вважають політичним тиском. Щойно НБУ подасть прогноз свого прибутку (який, за законом, має бути перерахованим до бюджету) він муситиме дотримуватися цього плану.

Читайте також: Рада Нацбанку: "троянський кінь" чи наглядач за фінансовим спокоєм

Нагадуємо:

Голова Ради Національного банку Богдан Данилишин закликав владу припинити вносити зміни до закону про НБУ оскільки, на його думку, вони "заважають регулятору нормально працювати".

Верховна Рада на засіданні 9 вересня ухвалила у першому читанні три законопроєкти, які необхідні на виконання Меморандуму з Міжнародним валютним фондом: зміни стосуються подання інформації від НБУ до уряду та врядування.

Законопроєкт №5850, зокрема, розроблений на виконання листа про наміри та Меморандуму з МВФ про економічну та фінансову політику.

Економічна правда