Рада ухвалила за основу законопроєкт щодо реструктуризації валютних кредитів
Верховна Рада на позачерговому засіданні 19 березня ухвалила законопроєкт, яким визначаються умови проведення реструктуризації валютних кредитів, які банки видавали у минулому особам, які не мали регулярного доходу в іноземній валюті.
Це відомо з документів до законопроєкту 4475, який підтримали 265 депутатів.
Наразі надання споживчих кредитів в іноземній валюті заборонено законом, зазначають автори законопроєкту. Проте раніше банки "надавали кредити в іноземній валюті фізичним особам, які не мали, на мають та не будуть мати у майбутньому регулярного доходу в іноземній валюті".
Відтак змінами пропонується захистити позичальників, які отримали такі кредити від зловживань з боку кредитодавців. Також метою законопроєкту є відновити платоспроможність позичальників, які не змогли своєчасно здійснювати платежі за цими кредитами.
Таким чином, законопроєктом пропонується:
- провести обов’язкову реструктуризацію на підставі закону (а не на підставі договору про реструктуризацію), умови реструктуризації визначити законом (а не договором);
- за наслідками реструктуризації перерахувати усі грошові зобов’язання у гривні за офіційним курсом, встановленим НБУ на день реструктуризації;
- списати неустойку (штрафи, пеню), а сплачену до проведення реструктуризації неустойку зарахувати на погашення "тіла" кредиту та відсотків за користування;
- переглянути відсоткову ставку за кредитом до реструктуризації на наступну: половина розміру українського індексу ставок за дванадцятимісячними депозитами фізосіб у відповідній іноземній валюті;
- після реструктуризації встановити ставку за користування кредитом у розмірі українського індексу ставок за дванадцятимісячними депозитами фізосіб у гривні.
Також після реструктуризації протягом трьох років буде заборонено примусово звертати стягнення на житлове нерухоме майно боржника для забезпечення виконання простроченого зобов’язання. Кредитодавцю буде заборонено оформлювати іпотечне житло у свою власність або продавати його на підставі договору про задоволення вимог іпотекодержателя.
Економічна правда