У Раді хочуть зобов’язати інтернет-провайдерів розкривати дані про діяльність користувачів
Для боротьби з кіберзлочинністю у Раді хочуть запровадити використання електронних доказів та зобов’язати провайдерів розкривати дані про діяльність користувача в інтернеті.
Відповідний законопроєкт №4004 зареєстрований у парламенті за авторства нардепа "Слуги народу" Дениса Монастирського та за підписами групи депутатів "За майбутнє", "Довіри" і СН (усього 13 підписантів).
У законопроєкті пропонується вдосконалити державно-приватну взаємодію правоохоронців та провайдерів під час проведення оперативно-розшукових заходів, негласних слідчих (розшукових) дій та тимчасового доступу до інформації, речей і документів.
Згідно документу, провайдери телекомунікацій зобов’язані за власні кошти встановлювати у своїх мережах техзасоби, необхідні для проведення негласних слідчих (розшукових) дій та доступу до інформації про зв’язок, абонента, отримання і маршрут передавання інтернет-послуг, їх тривалість та зміст.
Також оператори мають сприяти проведенню оперативно-розшукових заходів та недопущенню розголошення їх проведення.
У РФ всі оператори зв'язку зобов'язані встановлювати аналогічне обладнання (т.з СОРМ - Система технічних засобів для забезпечення функцій оперативно-розшукових заходів) власним коштом на користь спецслужб, в тому числі — відповідно до так званого "закону Ярової", який декламувався як посилення покарання за тероризм і екстремізм.
Окрім цього законопроєкт доповнить перелік процесуальних джерел доказів електронними доказами, а також створить порядок спеціальної конфіскації віртуальних активів.
У документі визначено, що електронним доказом є інформація в електронній формі з відомостями, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.
До електронних доказів можуть належати текстові документи, графічні зображення, плани, фотографії, відео- та звукозаписи тощо, віртуальні активи, сайти, текстові, мультимедійні та голосові повідомлення, метадані та бази даних.
Також у документі наголощується, що зараз спеціальна конфіскація не охоплює віртуальні активи, хоча переважно через неврегульовані законом віртуальні ринки здійснюється легалізація (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом.
Зокрема, за законопроєктом віртуальні активи, що були предметом кримінального правопорушення або іншого суспільно небезпечного діяння, конфіскуються, крім тих, які повертаються власнику (законному власнику).
Економічна правда.