Справа офшорних компаній Суркісів: Приватбанк вимагає відводу судді Вовка

Приватбанк звернувся до Печерського райсуду Києва із заявою про відвід судді Сергія Вовка від розгляду справи за позовом 6 компаній-нерезидентів, пов'язаних із родиною Суркісів, про зобов'язання банку повернути 350 млн доларів.

Про це повідомляє прес-служба банку.

Зазначається, що банк звернувся із заявою про відвід 10 серпня.

"21.07.2020 одна з компаній звернулась до Печерського райсуду з заявою про визначення порядку виконання ухвали суду від 09.02.2017 про забезпечення позову, якою без розгляду справи позов був фактично задоволений по суті і зобов'язано банк виконати умови депозитних договорів та повернути компаніям-нерезидентам 250 млн доларів.

Нагадаємо, ухвала суду від 09.02.2017 не є остаточною і оскаржується банком в касаційному порядку у Верховному Суді", - пояснили у Приватбанку.

У банку додали, що за процесуальним законом заяву про визначення порядку виконання судового рішення мав би розглядати суддя, який розглядає справу по суті, або за його відсутності інший суддя, визначений за допомогою автоматизованої системи документообігу суду.

"Cуддя Вовк С.В., в порушення автоматизованого розподілу справ, та не дивлячись на те, що справу №757/7499/17 розглядає інший суддя, прийняв заяву від 21.07.20 до свого провадження і призначив її до розгляду в судовому засіданні на 14.08.2020.

Через тиждень після того, як суддя Вовк С.В. незаконно прийняв заяву першої з компаній-нерезидентів до свого провадження, він, знову оминаючи систему автоматизованого розподілу справ, прийняв до розгляду спільну заяву вже інших 5 компаній-нерезидентів, в якій вони просять суд збільшити їхні нібито "немайнові" вимоги на 100 млн доларів", - підкреслюють у Приватбанку.

У банку наголошують, що це є порушенням процесуального законодавства.

"Вимагаючи від судді Вовка С.В. зобов'язати державного виконавця списати з рахунків державного Приватбанку майже 10 мільярдів гривень, заявники намагаються протиправно перетворити немайнову вимогу (про зобов'язання виконання договорів) на майнову – стягнення коштів", - додали у Приватбанку.

Згідно вимог процесуального законодавства, заява банку про відвід судді Вовка С.В. має бути розглянута іншим суддею Печерського райсуду Києва в строк до початку засідання, призначеного на 14 серпня.

Нагадаємо:

Печерський районний суд Києва за підсумками засідання 6 серпня переніс на 14 серпня розгляд позову офшорних компаній братів Суркісів щодо порядку виконання рішення суду від 2017 року про зобов'язання Приватбанку обслуговувати їхні депозити, розміщені у 2012-2014 рр. на рахунках кіпрської філії фінустанови.

Як повідомлялося, 15 квітня 2020 року Київський апеляційний суд відхилив апеляцію держвиконавця, залишивши в силі постанову судді Печерського райсуду Підпалого, якою він зобов'язав ПриватБанк компенсувати офшорним компаніям Суркісів кошти, розміщені ними у 2012-2014 роках на рахунках кіпрської філії фінустанови, і відсотки, які мали нараховуватися за умовами депозитних договорів, - загалом понад $250 млн.

Як повідомлялося з посиланням на міністра юстиції Дениса Малюську, 28 квітня 2020 року відразу шість британських компаній-стягувачів окремо звернулися із заявою про примусове виконання відповідного рішення, а 29 квітня ДВС Печерського району відкрила виконавче провадження і направила відповідне повідомлення боржнику.

За словами прес-служби ПриватБанку, станом на початок червня держвиконавець наклала на банк два штрафи розміром приблизно 5 тис. грн і 10 тис. грн за невиконання рішення про виплату офшорам братів Суркісів понад $250 млн і передала матеріали до Печерського райвідділу Нацполіції для відкриття кримінального провадження.

Крім того, повідомлялося, що прокуратура Києва викликала на допит членів правління ПриватБанку за фактом невиконання відповідного рішення суду.

Наприкінці 2016 року під час націоналізації банку грошові кошти, розміщені сім'єю Суркісів та їхніми компаніями на депозитних рахунках ПриватБанку та його філій, потрапили під процедуру bail-in, оскільки Суркісів було визнано пов'язаними з ПриватБанком особами.

Економічна правда