Стало відомо, які гарантії потрібні МВФ в "антиколомойському" законі — джерело

Основною причиною для останнього візиту експертів Міжнародного валютного фонду в Україну стало узгодження позицій щодо "антиколомойського" законопроєкту щодо неповернення банків екс-власникам.

Про це йдеться у матеріалі ЕП.

"МВФ хотів максимум гарантій, що банки не повернуться власникам і що кошти МВФ (опосередковано) не потраплять у руки олігархів, коли держава заплатить велику компенсацію за незаконну націоналізацію", – розповідає співрозмовник ЕП в уряді, який брав участь в перемовинах.

Згодом, 24 березня уряд зареєстрував компромісну версію проєкту закону..

Як зазначають співрозмовники ЕП в уряді та Нацбанку, робота над законопроєктом зводилась до того, щоб очистити його від зайвого. В окремих випадках, які регулюють відносини неплатоспроможного банку з екс-акціонерами, він навіть жорсткіший за попередній проєкт закону. 

"З документу виключені усі другорядні норми, щоб текст не був надто великим. Істотно переглянули питання судових процедур і порядку відшкодування шкоди. Зараз у проєкті більше процедурних гарантій, що банки не повернуться колишнім власникам. Акціонери отримають право лише на компенсацію у грошовій формі", – наголошує ЕП співрозмовник в уряді.

"Найголовніше було виписати два моменти: те, що банк не повертається у власність екс-акціонерів, і компенсація можлива, якщо вона розрахована саме таким чином, а ніяк не інакше", – ділиться враженнями від роботи над компромісною версією співрозмовник ЕП в Нацбанку.

Головною підставою для критики попереднього урядового законопроєкту був аргумент про антиконституційність його положень щодо розміру компенсації. Проте у новому проєкті закону прогалину вдалося виправити.

"В попередній версії законопроекту йшлося про те, що відшкодовуються лише прямі збитки. Зараз відшкодування розповсюджуються і на упущену вигоду і на завдану моральну шкоду. Тим сами ліквідовується порушення Конституції, на підставі якого законопроект міг оскаржуватися", – пояснює співрозмовник ЕП в Нацбанку.

Читайте також: На кону допомога МВФ: чи вдасться Раді ухвалити "антиколомойський" закон

Нагадуємо:

МВФ відзначає значний прогрес у переговорах щодо нової програми EFF для України та наголошує на необхідності ухвалення законодавства щодо вдосконалення структури регулювання в банківському секторі, а також щодо земельної реформи.

24 березня Кабінет міністрів зареєстрував у Верховній Раді оновлений "антиколомойський" законопроєкт №3260 щодо удосконалення деяких механізмів регулювання банківської діяльності.

Законопроєкт передбачає, що власники і екс-власники банку, інтереси яких були порушені через виведення фінустанови з ринку, можуть отримати відшкодування збитку лише у грошовій формі.

При цьому визнання незаконним рішення про виведення банку з ринку не може бути підставою для його скасування.

Згодом депутати Олександр Дубинський та Ігор Палиця, яких пов’язують з екс-власником Приватбанку Ігорем Коломойським, зареєстрували у парламенті два альтернативні проєкти (3260-1 и 3260-2) до "антиколомойського" законопроєкту

Частина депутатів "Слуги народу" закликала через соціальні мережі підтримати законопроєкт №3260 щодо неповернення виведених з ринку банків екс-власникам.

Раніше ЗМІ повідомляли, що фінальну версію законопроєкту №2571 про неповернення виведених з ринку банків екс-власникам у кінці минулого тижня узгодили з МВФ, а 23 березня документ затвердив Кабмін.

Україна може отримати від Міжнародного валютного фонду збільшене фінансування до 10 мільярдів доларів, яке буде включати в себе 5,5 мільярдів доларів по трирічній програмі та 4,5 мільярди допомоги для подолання коронавірусу, заявив співрозмовник ЕП в НБУ.

16 березня президент Володимир Зеленський запросив до себе на Банкову парламентську фракцію "Слуга народу" для проведення засідання щодо відкриття ринку землі.

17 березня Верховна Рада перенесла голосування за земельну реформу, очікуючи на підтвердження домовленостей з МВФ про отримання фінансової допомоги щодо подолання наслідків коронавірусу.

Економічна правда