Як Україна може розрахуватися по ВВП-варантам: два сценарії

Україна може або достроково викупити ВВП-варанти, що буде коштувати мільярди доларів, або обміняти їх на євробонди, що збільшить суму зовнішнього боргу та змінить принцип виплат.

Про це йдеться у матеріалі ЕП.

Після випуску ВВП-варантів у 2015 році вони торгувалися погано — на рівні 30% від номіналу, однак на хвилі новин про плани досягти зростання ВВП на 5-7% та відкриття ринку землі ціна варантів на початку 2020 року зросла до 120-130% номіналу.

В урядових та експертних колах озвучуються два сценарії щодо ВВП-варантів.

Перший — їх достроковий викуп. 

"ВВП-варанти потрібно було викуповувати тоді, коли вони коштували дешево. Раніше була пропозиція направити на це гроші, конфісковані у Януковича, але парламентарі сказали роздати їх людям. Де тепер взяти гроші — невідомо", — розповів співрозмовник ЕП в уряді.

Спеціальний конфіскат — кошти Януковича, отримані злочинним шляхом. У бюджеті 2017 року дохід від них закладався в обсязі 22,5 млрд грн. За кілька років кошти були витрачені на різні видатки державного бюджету.

Про сценарій викупу говорив теперішній голова парламентського комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев. Він назвав ВВП-варанти "міною сповільненої дії".

"Цю ідею складно реалізувати. Навіть коли варанти тільки випустили, на їх викуп було потрібно понад 3 млрд дол. Хто візьме на себе відповідальність витратити на ці не до кінця зрозумілі і непрогнозовані папери кілька мільярдів доларів?" — риторично запитує аналітик Concorde Capital Олександр Паращій.

Другий сценарій — обмін варантів на євробонди.

"Держателі VRI чекали їхньої конвертації у євробонди. Ще пів року тому інвестори розраховували, що з огляду на можливий ріст економіки уряд трансформує варанти у більш зрозумілий для інвесторів інструмент, приміром, єврооблігації з фіксованою дохідністю", — говорить Паращій.

Зараз варанти не включені у структуру державного боргу, а їх конвертація у євробонди передбачатиме збільшення суми зовнішнього боргу.

Крім того, якщо зараз VRI працюють за принципом "економіка зростає — Україна платить, економіка падає нижче 3% — не платить", то у випадку з євробондами платити доведеться завжди.

За інформацією джерел, знайомих з позицією Мінфіну, чиновники зайняли позицію очікування, у першу чергу — з внутрішньополітичних причин.

"Розглядаються кілька варіантів взяття ситуації під контроль. Варанти не стануть проблемою, потрібно лише досягти компромісу з депутатами", — резюмував співрозмовник ЕП у Кабміні.

Читайте детальніше про те, чи врятували ВВП-варанти Україну від дефолту: Гірка цукерка: як Україна буде розраховуватись за ВВП-варантами Яресько і Яценюка

Нагадуємо:

За ВВП-варантами, випущеними державою у 2015-му році Україна має заплатити кредиторам близько 19,1 мільярда гривень протягом 2021-2024 років.

Під час кризи 2015-го року Україні вдалося знизити вартість боргу і не оголосити дефолт.

Тодішня міністерка фінансів Наталія Яресько провела складні переговори з іноземними інвесторами, в результаті яких домовилася про так званий haircut ("стрижка") — скорочення суверенного і гарантованого державою боргу на 20% або 3,6 млрд дол.

Мінфін заявив, що така угода має потрійний ефект.

По-перше, для системи державних фінансів завдяки видовженню в часі боргових виплат вдалося вивільнити 15,3 млрд дол.

По-друге, державний борг вдалося знизити до 71% ВВП.

По-третє, потреба бюджету у фінансуванні у 2019-2025 роках стала нижчою — не перевищувала 10-12% ВВП.

Паралельно Україна випустила особливі цінні папери — інструменти відновлюваної вартості (VRI) або ВВП-варанти.

Дохідність варантів прив'язали до показника ВВП України. Виплати за VRI можливі з 2021 року, але показник ВВП, від якого вони залежатимуть, — це показник розвитку економіки за два роки до того, у 2019 році. Цю цифру Держстат опублікує навесні 2020 року.

Економічна правда