З анексованого Криму вивозять зерно до Сирії — Reuters

З липня 2017 по травень 2018 року з окупованого РФ Криму до Сирії поставили щонайменше 170 тисяч тонн зерна. Таким чином на півострові завантажують порти, які спорожніли після запровадження західних санкцій.

Про це йдеться у розслідуванні Reuters.

"Крим за останній рік наростив експорт зерна до Сирії в рамках домовленостей, які забезпечують анексованому РФ півострову ринок збуту для надлишків урожаю, а президенту Сирії Башару Асаду дають надійне джерело поставок пшениці", - повідомляє інформагентство.

"Постачання зерна з Криму надає підтримку уряду Асада, оскільки власне виробництво там постраждало від воєнних дій. Виробництво  хліба в Сирії субсидує держава.

Поставки продовольства в Сирію не заборонені західними санкціями, але обмеження на банківські операції та замороження активів не дозволяють багатьом зерновим трейдерам працювати з урядом Асада", - йдеться у статті.

Reuters нагадує, що Крим також перебуває під санкціями Заходу з часів його анексії РФ у 2014 році, його доступ на багато експортних ринків заморожений.

"У нас немає жодних проблем з низкою країн, включно із Сирією. Наші країни не запроваджують санкції одна проти одної, тому, звичайно, ми можемо вільно працювати", - заявив підконтрольний Кремлю "заступник прем’єр-міністра" Криму Георгій Мурадов.

На запит агентства щодо збільшення експорту зерна з Криму у Міністерстві сільського господарства Росії відповіли, що це стало можливим завдяки кращим урожаям на тлі держпідтримки регіону з РФ.

Водночас джерела Reuters повідомили, що торгівля з сирійськими кораблями та іншими суднами, внесеними до чорного списку, дозволяє Криму відвантажити зерно, яке йому більше нема куди поставити через санкції.

Зазначається, що Крим виробляє близько 1,4 мільйона тонн зерна на рік, з яких 1 мільйон тонн - це його експортний потенціал.

Співрозмовник агентства підкреслив, що джерело фінансування поставок до Сирії незрозуміле, але це дозволило Криму збільшити завантаження своїх чорноморських портів після того, як вони опинилися під санкціями.

"У другій половині 2017 року Крим експортував 428 500 тонн зерна, тоді як за сезон 2016-2017 років було вивезено 288 тисяч тонн зерна", - йдеться у розслідуванні.

Reuters, посилаючись на портові дані та інформацію з систем відстеження кораблів, пише, що низка суден поставили зерно з Криму в сирійський порт Тартус, де у РФ є військово-морська база.

За даними джерел у транспортній галузі, деякі інші вантажі пішли до Лівану, після чого були перенаправлені в Сирію.

Повідомляється, що Ліван став найбільшим покупцем зерна з Криму у липні-грудні 2017 року, одержавши 175 тисяч тонн, до Сирії за цей час експортували 75 тисяч тонн.

Агентство підкреслює, що Сирія не може заплатити за зерно з Криму грошима, тому буде розраховуватися оливковою олією і овочами.

Україна вважає, що поставки з Криму порушують західні санкції, і подала скаргу до Міжнародної морської організації (ІМО), яка базується у Лондоні, та попросила її країн-членів виключити зі своїх списків кораблі, які беруть участь у таких поставках.

Як повідомлялось, Рада ЄС на рік продовжила "кримські" санкції.

Рішення про продовження санкцій було прийнято 18 червня.

"18 червня 2018 року Рада продовжила обмежувальні заходи щодо Криму та Севастополя до 23 червня 2019 року" - йдеться у повідомленні Ради ЄС.

Санкції ЄС включають заборону на імпорт до ЄС товарів з Криму і Севастополя; інвестиції в Крим чи Севастополь; туристичні послуги в Криму та Севастополі, зокрема, європейські круїзні лайнери не можуть заходити в кримські порти; експорт певних товарів та технологій до Криму, зокрема, у сфері транспорту, телекомунікацій та енергетики.

У травні Європейський Союз продовжив на рік санкції проти сирійського режиму.

Обмежувальні заходи проти режиму президента Башара Асада діятимуть до 1 червня 2019 року.

Санкції, що діють зараз проти Сирії, включають ембарго на нафту, обмеження на певні інвестиції, заморожування активів сирійського центрального банку, експортні обмеження на обладнання і технології, які можуть бути використані для внутрішніх репресій, а також на обладнання та технології для моніторингу або перехоплення інтернет- або телефонного зв'язку.

Українська правда