Рада відмовилася ввести середньострокове бюджетне планування
Верховна Рада відмовилася ввести середньострокове бюджетне планування.
За прийняття загалом законопроекту №8099 проголосували 216 депутатів, а за повернення до розгляду - 215 депутатів за мінімально необхідних 226.
У рамках бюджетної реформи, а також з метою реалізації положень стратегії реформування системи управління державними фінансами на 2017-2020 роки Міністерство фінансів розробило проект змін до Бюджетного кодексу, що передбачає впровадження середньострокового бюджетного планування й удосконалювання програмно-цільового методу.
Основною зміною до Бюджетного кодексу пропонувалася модель середньострокового бюджетного планування, ключовим елементом якої є трирічна бюджетна декларація як інструмент сполучення стратегічних пріоритетів держави з можливостями бюджету.
Пропонувалося, що бюджетна декларація міститиме, зокрема, максимальне значення видатків для головних розпорядників, у межах яких вони мають планувати свою діяльність.
З метою посилення достовірності бюджету в середньостроковій перспективі пропонувалося ввести систему управління фіскальними ризиками.
Подальший розвиток програмно-цільового методу мав бути спрямований на підвищення ефективності і якості надання державних послуг, а також посилення відповідальності головних розпорядників за результати діяльності.
Зокрема, передбачалося ввести звіти головних розпорядників у Верховній Раді під час розгляду бюджетної декларації про цілі та результати їхньої діяльності за звітний період і на середньостроковий період.
За даними Міністерства фінансів, введення на законодавчому рівні середньострокового бюджетного планування створить фінансові рамки для стратегічних ініціатив, що впливатиме на посилення дисципліни учасників бюджетного процесу, змусить їх чітко визначати пріоритети під час реалізації реформ у межах фінансових можливостей бюджету.
Крім того, це дасть змогу забезпечити передбачуваність бюджетної політики, що сприятиме відновленню довіри громадян до держави і дасть змогу представникам бізнесу ефективно планувати свою діяльність.
Водночас управління фіскальними ризиками дасть змогу мінімізувати їхній негативний вплив на бюджет, а нові підходи в застосуванні програмно-цільового методу дозволять громадянам контролювати діяльність розпорядників бюджетних коштів.
Як повідомлялося, 1 грудня 2017 року кабінет міністрів затвердив середньострокову стратегію управління державним боргом на 2017-2019 роки.
Основними цілями стратегії є фінансування держбюджету з мінімально можливою вартістю обслуговування держборгу з урахуванням ризиків, забезпечення ефективного функціонування внутрішнього ринку державних цінних паперів і розширення доступу до міжнародного ринку капіталу.
У середньостроковій перспективі забезпечення скорочення показника відносини держборгу до ВВП можливе шляхом дотримання політики поступового скорочення дефіциту держбджету.
Економічна правда