За два роки бюджет України втратив 10 мільярдів на азарті

Понад 10 млрд грн мали надійти до державного бюджету за останні два роки, як податки та збори від азартних ігор: лотерей, букмекерства, казино та гральних клубів, але сьогодні усі ці види азартних ігор відкрито працюють, але не сплачують податки до бюджету.

Про це йдеться у розслідуванні bihus.info.

"Всі ці нескінченні павільйони і підвальчики ... миттєві лотереї, ігрові автомати, замасковані під інтернет-клуби і просто без всялікого маскування ... з мінімальним забезпеченням законодавчого поля  просто працюють "в нахабну" до першого перевіряючого, для якого вже готовий конверт з грошима", - йдеться у сюжеті з посиланням на міністра МВС Арсена Авакова.

Як зазначається, пізніше МВС прозвітувало про закриття 65 нелегальних закладів по Києву.

"Але вже за два тижні клуби відкрилися, змінивши вивіску на "Спортлото". Та на відміну від попереднього ребрендингу, вивіска "Спортлото" практично перетворила мережу гральних автоматів на легальний бізнес. При цьому - не змінивши його сутність ані на йоту. Адже під такою вивіскою гральні автомати перетворились на... розповсюджувачів державної лотереї за ліцензією "Української національної лотереї"", - повідомляє видання.

Нагадаємо, з 2009 року усі види азартних ігор в Україні були заборонені. Казино, гральні автомати, спортивні букмекери мали закритись. Виняток зробили лише для звичних і безпечних лотерейних квитків. Державних лотерей. Які насправді - не є державними ані в жодному сенсі.

Загалом в Україні є чотири компанії-оператори державних лотерей "Українські національні лотерї" (УНЛ), "М.С.Л.", "Патріот" та "Ощадбанк". Ці оператори ліцензовані державою на виготовлення та розповсюдження лотерей (на цьому державність закінчується). І саме державний "Ощадбанк" попри наявність ліцензії - лотереями не займався.

Строк дії ліцензії у всіх операторів скінчився ще 2014 року. І виявилось, що порядок подовження або видачі нової ліцензії - відсутній.

Як повідомляє видання, тодішній міністр фінансів Олександр Шлапак назвав діяльність операторів незаконною та повідомив про створення робочої групи, яка буде працювати над новим законопроектом.

Шлапак планував виписати механізм видачі ліцензії лотерейникам і повернути легалізацію грального бізнесу: букмекерів, казино та гральних автоматів. За розрахунками міністра це мало принести до бюджету 5 млрд грн податків щороку.

Реалізувати плани Шлапак не встиг. Наступний міністр фінансів Наталя Яресько також планувала отримати від азартних ігор щонайменше 5 млрд грн. Однак, ідея знову провалилася, йдеться в сюжеті.

Тим часом гральний бізнес поза законом не лише нікуди не зник, а значно збільшив оберти.

Нелегальність не призвела до закриття гральних точок. Букмекери та мережі гральних автоматів "переходили" під крило когось з лотерейних операторів. А гральні автомати називали системою продажу електронних лотерейних квитків. Формальна нелегальність відбилась лише на втрачених бюджетом податках.

Як раніше встановила програма, гральний бізнес в Україні організований за принципом франшизи. Посередник в організації грального бізнесу обіцяє допомогу на кожному етапі запуску нової точки. Так діють і відкрито гральні заклади з електронними "однорукими бандитами" і оператори державних лотерей з електронними "лотерейними квитками".

В інтерв’ю чинний міністр фінансів Олександр Данилюк повідомив, що Мінфін у 2016 році зробив все можливе для регуляції ринку азартних ігор.

"Усе можливе" за версією міністра - повторне подання на розгляд парламенту законопроекту "Про детінізацію ринку азартних ігор та забезпечення доходами бюджету з метою виконання соціальних зобов’язань", підготованого минулим урядом.

Комітет з питань запобігання і протидії корупції ВРУ забракував цей законопроект ще у 2015 році. Через наявність корупційних ризиків, адже там чітко не визначались поняття "лотерея" та "участь в лотереї". Фактично, проектом могли узаконити нинішній стан справ із мережами гральних автоматів під франшизою лотерей. 

Однак у 2016 році новий склад Мінфіну на чолі із Данилюком подав цей самий законопроект без доопрацювань. У висновку комітет ВРУ  зазначив, що проект є калькою попереднього і рекомендував повторно його відхилити.

В інтерв’ю журналістам Данилюк зізнався, що навіть і не знає про корупційні ризики, які є в поданому його міністерством проекті закону.

Також міністр повідомив, що не збирається готувати новий проект, допоки не буде впевнений, що за нього проголосують усі депутати.

Таким чином за 2016 рік Мінфін взагалі нічого не зробив для врегулювання ринку азартних ігор. А зважаючи на те, що регуляція ринку призведе до сплати величезних податків компанією, яку пов’язують із керівником парламентської фракції - шанси нормалізувати ситуацію в наступному році один на мільярд. Навіть 1 на 5 мільярдів.