Громадське звинувачення в корупції може спричинити чимало казусів
У процедурі громадського звинувачення при розслідуванні корупційних злочинів є ризики як для посадових осіб, які можуть бути звинувачені в корупції, так і для тих, хто буде виступати громадським обвинувачем.
Таку думку висловив керуючий партнер ЮК Prove Group Владислав Кочкаров.
За його словами, якщо не замислюватися над змістом положень і про те, як вони будуть реалізовуватися в українських реаліях, то йдеться про можливість громадян ініціювати розслідування злочинів і частково виступати в ролі обвинувача.
Автори законопроекту розраховують, що даний механізм стане дієвим інститутом, альтернативним кримінальному переслідуванню корупційних злочинів, що мають публічний характер і громадський резонанс, каже юрист.
"Якщо читати положення по суті, то вони містять ризики, як для посадових осіб, які можуть бути звинувачені в корупційних діяннях, так і для тих, хто буде виступати громадським обвинувачем", - коментує Кочкаров.
Експерт зазначає, що досить небезпечним є дозвіл на громадське звинувачення за прийняття пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди і за провокацію підкупу.
"Також, не варто забувати, що запис розмови може бути вирваний з контексту. Саме з цих причин до технічних засобів і умов, в яких вони використовуються, в законодавстві передбачені спеціальні вимоги", - говорить Кочкаров.
В даному випадку, за його словами, вони нівелюються доповненою ч. 4 ст. 87 КПК, яка дозволяє непомітну для співрозмовника фіксацію розмови, наприклад, на мобільний телефон, після чого громадський обвинувач може:
- подати заяву про скоєння злочину посадовою особою, самостійно провести експертизу на предмет визначення того, що слова чи дії посадової особи дійсно були вимовлені (вчинені) і зафіксовані саме цим технічним засобом;
- вимагати як у слідчого, прокурора, так і безпосередньо в суді відсторонити посадову особу від посади;
- вимагати як у слідчого, прокурора, так і безпосередньо в суді застосування будь-яких інших заходів забезпечення кримінального провадження, в т.ч. взяття посадової особи під варту;
- отримувати копії всіх матеріалів слідства;
- вимагати завершити розслідування на швидку руку.
Більш того, за словами юриста, громадський обвинувач у кримінальному провадженні одночасно може бути і свідком, і постраждалим, та іншим учасником виробництва.
"При цьому слідчий і прокурор фактично повинні діяти під керівництвом громадського обвинувача, бо, в іншому випадку, він може обійти їх і звертатися безпосередньо до суду", - зазначив юрист.
За словами Кочкарова, якщо врахувати рівень корупційних ризиків у нашій країні і представити яких масштабів може набути практика ініціювання кримінального провадження громадським обвинувачем, яким, може бути і громадський активіст, і журналіст, і пенсіонер, то виникає побоювання щодо спроможності правоохоронних органів забезпечити захист всім тим , хто захоче взяти на себе згадану місію.