Україні необхідно реагувати на випадки націоналізації в Криму і приймати відповідні судові рішення.

Про це на зустрічі з журналістами заявив керуючий партнер "Ілляшев та Партнери" Михайло Ілляшев.

"Можна сказати, що Україна теж певним чином відреагувала на випадки націоналізації в Криму. Але з якоїсь причини було прийнято рішення, що всі акти цих органів являються автоматично нікчемними і не підлягають визнанню недійсними в українських судах", - зазначає адвокат.

"Якщо ми зараз стикаємося з якимось рішенням про націоналізацію в Криму, і йдемо до судів України, щоб оскаржити це рішення, то ми отримуємо відмову в позові з формулюванням "оспорюване рішення і так не створює правових наслідків. Але в резолютивній частині пишеться просто: у позові відмовити", - пояснює він.

За його словами, Україна, швидше за все, не хотіла напливу справ, щоб не перевантажувати судову систему.

"Але з іншого боку складно буде це пояснювати де-небудь у Німеччині. Пояснити, чому в твоєму позові відмовили, чому українські суди не скасували це рішення, буде досить складно. Вважати будь-яке рішення автоматично незаконним - це простий, але помилковий шлях. Для всіх було б краще, якби існувала можливість отримати рішення суду про його незаконність", - вважає юрист.

"Думаю, що наслідки будуть поганими", - підкреслив Ілляшев.

Керуючий партнер ЮФ також зазначає, що випадків так званої націоналізації в Криму дуже багато.

"Наприклад, можна знайти таке: націоналізувати житлове приміщення за адресою такою. Люди називають це націоналізацією, хоча по факту цей процес називається по-іншому. Так як під націоналізацією мають на увазі виплату ефективної ринкової компенсації. А те, що відбувається, більше схоже на конфіскацію. У вас забрали і нічого не дали натомість", - підкреслює він.

Юрист каже, що у Криму до процесу націоналізації "підходять творчо".

"Вони тільки зараз зрозуміли, що можна націоналізувати не тільки майно, а й саму юридичну особу. Тому вже виникають спірні моменти на рівні місцевої влади", - пояснює Ілляшев.

Ілляшев каже, що якщо юридична особа зареєстрована в Севастополі, а майно підприємства, скажімо, знаходиться в Ялті. І ось органи влади та Ялти (т.зв. "Республіки Крим" хочуть націоналізувати майно, а органи місцевої влади Севастополя - сама юридична особа і опосередковано майно такої юридичної особи. І тут починається ще конфлікт. 

За його словами, рішення органів місцевої влади Криму, створених в рамках правового поля Росії можна оскаржувати в судах російської юрисдикції.

Також юрист зазначає, що це відбувається без особливого позитивного результату, але поки справи розглядаються на місцевому рівні. 

"Поки це буде розглядатися в місцевих судах, навряд чи щось зміниться. Але рано чи пізно справа дійде до верхніх судових інстанцій, і там повинні будуть прийняти якесь рішення. Вичерпавши всі можливості в Росії і в Україні, можна вже йти до Європейського суду з прав людини і там вже відстоювати свої інтереси", - вважає він.