Литва вимагає від "Газпрому" перегляду "газової" формули

Литва домагається перегляду формули ціни і зниження обов'язкових обсягів закупівлі газу у "Газпрому".

Lietuvos dujos висунув жорсткі умови для укладення нового контракту з російським постачальником, пише "Комерсант-Україна".

Компанія Lietuvos dujos, яка імпортує газ до Литви, готова укласти новий контракт з "Газпромом" за умови зниження обов'язкових обсягів закупівлі сировини і зміни формули ціни за рахунок її меншої прив'язки до нафти, заявив глава литовської компанії Вікторас Валянтукявічюс.

Передбачається, що контракт буде укладений на строк не менше п'яти років. Але переговори з "Газпромом", пояснив Валянтукявічюс, зараз веде не Lietuvos dujos, а литовський уряд.

Коли вони завершаться, невідомо, пояснив він, а цінові й об'ємні параметри нового контракту з "Газпромом" будуть залежати від введення в експлуатацію терміналу зрідженого природного газу (ЗПГ) у Клайпеді, запланованого на 2014 рік.

Чинний контракт між "Газпромом" і Lietuvos dujos від 2005 року закінчується наприкінці 2014 року. У 2013-2014 роках поставки Lietuvos dujos, згідно з матеріалами "Газпрому", становитимуть до 1,5 млрд кубометрів на рік за ціною до 600 доларів за тисячу кубометрів.

Це одна з найвищих цін в Європі, але вона може змінюватися залежно від котирувань нафти. Мінімальний обсяг відбору за take-or-pay для Lietuvos dujos не розкривається, в 2012 році компанія закупила лише 1,16 млрд кубометрів.

Останній раз глава "Газпрому" Олексій Міллер і прем'єр Литви Альгірдас Буткявічюс зустрічалися на початку квітня 2013 року.

Концерн готовий був надати Lietuvos dujos знижку в 20% при укладанні довгострокового контракту до 2020 року, якщо Литва забезпечить надійний транзит газу до Калінінграду, заморозить судові спори і відкладе поділ Lietuvos dujos за видами діяльності.

Переговори проходять складно, так як Литва вибрала найжорсткіший варіант застосування норм третього енергопакету ЄС і поділу Lietuvos dujos за видами діяльності, а "Газпром" зайняв таку ж жорстку позицію, вважає Валерій Нестеров з Sberbank Investment Research.