Примусити українців добровільно вивести заощадження із "тіні" навряд чи вдасться

Верховна рада у липні прийняла у першому читанні правки НБУ в законодавство (законопроект №10656) щодо функціонування платіжних систем і розвитку безготівкових розрахунків.

За словами адвоката, керівника Харківського офісу ЮФ "Ілляшев та Партнери" Олексія Христофорова, неабиякий суспільний резонанс спричинило положення документу, яке передбачає надання Національному банку України права встановлювати граничні суми розрахунків готівкою для фізичних та юридичних осіб, а також для фізичних осіб-підприємців.

Більшість експертів схиляються до думки про те, що основною метою проекту є створення реальних передумов для наступу на "сірий" сектор економіки, адже запропоновані новації, в разі їх подальшого послідовного втілення, змусять громадянина, який, наприклад, бажає придбати автівку чи квартиру, проводити платіж виключно через банківську установу, що пов'язано з реєстрацією та фіксацією відповідної платіжної операції.

"Отже, має місце перша (з часу запровадження ідентифікаційних кодів) з боку держави серйозна спроба поставити під контроль реальні доходи населення, заощадження якого, за найскромнішими оцінками, сягають захмарних 80 млрд доларів", - відзначив експерт.

"Бонусом" за результатами запропонованих новацій має стати вливання (через банківську систему) частини вказаних коштів в економіку України", - додав він.

За словами Христофорова, не викликає сумнівів той факт, що майбутнє - за електронним управлінням грошовими коштами, а зменшення обсягу готівкових розрахунків за рахунок збільшення обсягу розрахунків безготівкових є ефективним заходом у боротьбі з "тінізацією" економіки та корупцією.

"Водночас, не слід забувати про те, що одним з основних факторів, які впливають на рішення людини віднести гроші до банку, є довіра до конкретного банку, до банківської системи, до держави в цілому", - зауважив експерт.

Як приклад безпрецедентної довіри та патріотичного відношення до держави, він навів Південну Корею, громадяни якої під час азіатського "фінансового цунамі" восені 1997 року добровільно несли до банків сімейні коштовності.

"Через багаторічну "кризу довіри" між владою та населенням вітчизняній політичній еліті розраховувати на подібне відношення, нажаль, не доводиться", - відзначив Христофоров.

Примусити "маленького українця" віднести заощадження у банк імперативними заходами, за його словами, також не вдасться, а "драконівські" заходи з боку держави в цій чутливій галузі суспільних відносин "неминуче наштовхнуться на шалений опір та намагання обійти відповідні обмеження у будь-який спосіб та за будь-яку ціну, а також розквіт різноманітних тіньових схем ухилення від контролю тощо".

"З огляду на це рух у цьому напрямку повинен бути дуже обережним. Доцільним для початку було б поставити своєрідну "планку" для готівкових розрахунків на досить високому рівні і поступово рухатися донизу", - підсумував юрист.