Держзем та Мін'юст змагаються за повноваження з реєстрації нерухомості

На минулому тижні депутати Партії регіонів Юрій Мірошниченко і Андрій Пінчук подали в парламент законопроект №10140, яким запропонували переглянути реформу сфери нерухомості.

Діючий зараз закон "Про реєстрацію прав на нерухоме майно та їх обтяжень" визначає, що з 1 січня 2013 року держпідприємство Мін'юсту стає адміністратором Державного реєстру прав (Укрдержреєстр), реєструючи права на нерухоме майно та їх обтяження, пише "Коммерсант-Украина".

Укрдержреєстр повинен отримати ці функції і від БТІ, і від Держзему.

"Зрозуміло, що майбутня зміна правил гри не може задовольнити Держзем, якому загрожує втрата значної частини повноважень", - пояснює голова комітету з питань права Українського клубу нерухомості Владислав Кисіль.

Запропоновані поправки дозволять Мін'юсту реєструвати тільки права на будівлі, споруди, квартири та будинки, тоді як Держзем збереже повноваження з реєстрації прав на земельні ділянки.

"Законопроект є кроком назад у процесі реформування системи реєстрації прав на нерухомість", - вважає партнер юрфірми Beiten Burkhardt Олексій Фелів.

Більше того, створюється нова проблема, оскільки відомості в держреєстрі повинні відповідати даним реєстраційної справи, що містить записи про права на нерухоме майно.

У разі їх невідповідності пріоритетними вважаються дані реєстраційної справи.

"Якщо ви отримали витяг з реєстру, це ще не означає, що у вас є підтвердження зазначених там прав, оскільки може виявитися, що в Поземельній книзі міститься інша інформація, і саме вона буде мати перевагу", - попереджає Фелів.

Але в документі є і продуктивні ідеї. Стане можливим зареєструвати обтяження на землю чи будинок не тільки за їх місцезнаходженням - наприклад, можна буде, перебуваючи в Києві, накласти арешт на продаж землі в Криму.

У земельної ділянки залишиться тільки один номер - кадастровий, що скасовує необхідність присвоєння йому реєстраційного номера.

"Це добре, але ж реєстрів все одно два, і кадастрові реєстратори просто будуть передавати кадастрові номери в Міністерство юстиції", - говорить партнер юридичної фірми "Лексфор" Юрій Семенюк.

Також вводяться адміністративні штрафи до 850 гривень за порушення строків реєстрації.

"Це суттєва сума, враховуючи невисокий рівень зарплати держслужбовців середньої ланки", - вважає він.

Запропоновано також скасувати чинний до 2020 року перехідний період з ведення земельного кадастру Києва.

"Складається, однак, враження, що ці незначні зміни пропонуються з однією метою - створити позитивне враження про законопроект в цілому", - упевнений Фелів.

Співавтор законопроекту Андрій Пінчук запевняє, що мета документа - спростити реєстрацію для простих людей, уникнути збільшення кількості держслужбовців, подорожчання реєстраційних процедур та бюджетних витрат.

Він пояснює поділ повноважень відомств коротко: "Щоб не було дублювання функцій, адже в будь-якому випадку кадастр буде вести Держзем".

Пінчук також зазначив, що провів консультації зі співробітниками Мін'юсту та Держзему і готовий до доопрацювання законопроекту з урахуванням зауважень.

У Мін'юсті повідомили, що не мають наміру коментувати чергову лобістську ініціативу депутатів, поки вона не буде схвалена профільним комітетом Ради.

Співрозмовник видання в Держземі оцінив законопроект лише неофіційно, зазначивши, що позбавлення відомства з 2013 року права на реєстрацію землі створить певні складності.

"Ми б реєстрували землю в кадастрі, а Мін'юст - в реєстрі майнових прав. Виходило б дублювання, і люди ходили б по другому колу", - говорить співрозмовник.

Конкуренцію документу складе проект закону, який готує парламентська робоча група, зазначає заступник голови комітету з питань економічної політики Юрій Воропаєв.

За його словами, проблему створив Мін'юст, який не встиг вчасно провести реформу.

Він вважає, що розділяти функції обліку прав між різними відомствами нераціонально.

"Я як і раніше вважаю, що цю правову функцію має виконувати Мін'юст", - заявляє депутат.