Причорноморське зерно перейшло дорогу світовим гравцям

Понеділок, 8 серпня 2011, 09:10

Все більше країн-експортерів скаржаться на демпінг з боку причорноморського зерна.

Через різницю в 30-40 доларів на тонні європейські трейдери "зійшли з дистанції", а тепер з конкуренцією з продуктом з Причорномор'я зіткнулися і Австралія з США, інформує "Дело".

Австралія - один з найбільших постачальників зерна на світовий ринок - може позбутися декількох ключових ринків збуту.

Причина - обвал цін на причорноморське зерно виробництва Росії та України, якому віддають перевагу все більше покупців.

Як повідомляє Reuters, австралійська пшениця зіткнулася з конкуренцією на традиційних для себе ринках з боку продукції Причорноморського регіону.

Так, експерти припускають, що скористатися "атракціоном небаченої щедрості" з боку Росії і України можуть, зокрема, країни Південно-Східної Азії, куди традиційно грузила пшеницю Австралія.

Цей регіон може придбати до півмільйона тонн пшениці з Росії та України на шкоду австралійському продукту.

Крім того, Бангладеш, імпортний потенціал якого оцінюється в 3 мільйони тонн, також нарощує закупівлі причорноморського зерна, яке дешевше аналогів на 5-7 доларів / тонна.

Також, як стало відомо "Украгроконсалт", зерно з Причорномор'я закупив в рамках останнього тендера Ірак. Було куплено 50 тисяч тонн російської пшениці за ціною 265 доларів/тонна (FOB).

Відзначимо, що в більшості випадків під причорноморським зерном малося на увазі зерно з Росії.

Нагадаємо, Росія за липень експортувала 2,38 мільйона тонн зерна, що стало рекордним результатом за всю новітню історію, а Україна за той же період поставила антирекорд, експортувавши всього 380 тисяч тонн зерна.

Зворотний бік успіхів на міжнародних тендерах - низькі ціни на причорноморське зерно.

Варто було ціні на нього почати підвищуватися, як країни-імпортери заявили, що мають намір розширити перелік постачальників.

Так, влада Єгипту, яка щорічно купує до 6 мільйонів тонн зерна, виступила із закликом до інших країн збільшити свою конкурентоспроможність і понизити ціни, оскільки країна прагне до розширення джерел імпорту.

Зокрема розглядається можливість купівлі зерна в України та Румунії.