Причорноморське зерно перейшло дорогу світовим гравцям
Все більше країн-експортерів скаржаться на демпінг з боку причорноморського зерна.
Через різницю в 30-40 доларів на тонні європейські трейдери "зійшли з дистанції", а тепер з конкуренцією з продуктом з Причорномор'я зіткнулися і Австралія з США, інформує "Дело".
Австралія - один з найбільших постачальників зерна на світовий ринок - може позбутися декількох ключових ринків збуту.
Причина - обвал цін на причорноморське зерно виробництва Росії та України, якому віддають перевагу все більше покупців.
Як повідомляє Reuters, австралійська пшениця зіткнулася з конкуренцією на традиційних для себе ринках з боку продукції Причорноморського регіону.
Так, експерти припускають, що скористатися "атракціоном небаченої щедрості" з боку Росії і України можуть, зокрема, країни Південно-Східної Азії, куди традиційно грузила пшеницю Австралія.
Цей регіон може придбати до півмільйона тонн пшениці з Росії та України на шкоду австралійському продукту.
Крім того, Бангладеш, імпортний потенціал якого оцінюється в 3 мільйони тонн, також нарощує закупівлі причорноморського зерна, яке дешевше аналогів на 5-7 доларів / тонна.
Також, як стало відомо "Украгроконсалт", зерно з Причорномор'я закупив в рамках останнього тендера Ірак. Було куплено 50 тисяч тонн російської пшениці за ціною 265 доларів/тонна (FOB).
Відзначимо, що в більшості випадків під причорноморським зерном малося на увазі зерно з Росії.
Нагадаємо, Росія за липень експортувала 2,38 мільйона тонн зерна, що стало рекордним результатом за всю новітню історію, а Україна за той же період поставила антирекорд, експортувавши всього 380 тисяч тонн зерна.
Зворотний бік успіхів на міжнародних тендерах - низькі ціни на причорноморське зерно.
Варто було ціні на нього почати підвищуватися, як країни-імпортери заявили, що мають намір розширити перелік постачальників.
Так, влада Єгипту, яка щорічно купує до 6 мільйонів тонн зерна, виступила із закликом до інших країн збільшити свою конкурентоспроможність і понизити ціни, оскільки країна прагне до розширення джерел імпорту.
Зокрема розглядається можливість купівлі зерна в України та Румунії.