П'ятницький не переймається через російський ринок

Києву не варто переживати, що Росія закриє українським аграріям свій ринок.

Про це заявив заступник міністра економіки, глава української делегації на переговорах з ЄС щодо ЗВТ Валерій П'ятницький в коментарі тижневику "Дзеркало тижня. Україна".

Ще донадавна російське керівництво стверджувало, що європейська інтеграція України не суперечить інтересам Москви, нагадує видання.

Тепер же російський прем'єр Володимир Путін погрожує ввести якісь "кордони".

"Але ж сьогодні, коли в нас є угода про ЗВТ з Росією, кордон і так існує: здійснюються митний, ветеринарний, санітарний, радіологічний - усі форми контролю. Єдине, що відбувається, - це звільнення від мита", - дивується Пятницький.

За його словами, у разі, якщо країни вирішують вилучити якісь товари з режиму вільної торгівлі, то вони підписують протокол і вилучають той чи інший товар - при збереженні всіх інших форм контролю.

"Якщо Росія хоче вступати до СОТ, вона повинна всі свої правила, норми та вимоги, зокрема й контроль на кордоні, привести у відповідність до вимог цієї організації", - вважає Пятницький.

"Якщо ж збільшиться кількість вилучень, так, це зле, особливо якщо це будуть товари, важливі з погляду нашого експорту в РФ. З іншого боку, у рамках угоди про ЗВТ із ЄС передбачається, що з цілої низки товарів, насамперед аграрних, ми підвищуватимемо рівень безпеки та якості цієї продукції. І в остаточному підсумку - її конкурентоспроможності", - наголосив він.

"Далі це буде вже вибір наших європейських або російських споживачів: чи хочуть вони бачити якісну і безпечну продукцію з України на ринку ЄС або РФ? Світова тенденція така: дефіцит аграрної продукції зростає. І завтра за неї, напевно, взагалі боротимуться. Тому я маю великі сумніви, чи варто нам переживати, що Росія закриє нашим аграріям свій ринок", - вважає Пятницький.

Інакшою, за його словами, є ситуація з експортом з України труб і металу: тут Росією застосовуються захисні заходи.

"Але якщо партнер серйозно налаштований на те, щоб продемонструвати свою дружелюбність, бажання допомогти, то куди простіше - хай зніме обмеження щодо труб, покаже, що його дружні наміри серйозні. Якщо обмеження, до яких вдаються сьогодні окремі країни, будуть зняті в рамках МС, це стане свідченням, що зазначений Союз іде принаймні шляхом поважання базових норм СОТ", - додав заступник міністра.

Що ж стосується обіцяного російськими спікерами розквіту торгівлі у разі вступу України до МС, то думка представника українського Мінекономіки така: "З країнами цього МС - Росією, Білоруссю і Казахстаном - у нас діють двосторонні угоди про вільну торгівлю із мінімальними вилученнями. Якщо ми перейдемо в режим Митного союзу, вилучення зникнуть, але це мало що дасть у плані збільшення торгівлі".

За даними Національного статистичного комітету Білорусі, у 2010 році товарооборот між РБ і РФ становив 118,9% від аналогічного показника за 2009 року.

А Україна, за даними вітчизняної митниці, у 2010 році наростила товарооборот із Росією до 153,1%, порівняно з 2009 роком, що перевищує показники зростання як російсько-білоруського, так і російсько-казахстанського товарообороту, який збільшився в 1,3 разу.

Досягти такого успіху в торгівлі Україні вдалося не будучи членом МС, підкреслює видання.