Заборона валютного кредитування убезпечить від "проблемних" кредитів

Національний банк України розробив проект закону "Про внесення змін до деяких законів України (щодо захисту прав кредиторів та споживачів фінансових послуг)".

Законопроект, зокрема, передбачає заборону видачі споживчих кредитів в іноземній валюті; заборону банкам встановлювати будь-які штрафи (компенсації) за дострокове погашення кредиту позичальником; поширення арешту на грошові кошти боржника, які перебувають на рахунках, відкритих після винесення постанови про накладення арешту; одночасне винесення судом рішення про стягнення на предмет іпотеки і рішення про виселення.

Також в НБУ пропонують скасувати мораторій на примусову реалізацію державного майна.

На думку адвоката юрфірми "Ілляшев та Партнери" Вадима Кізленка, прийняття цього документа є вигідним для обох сторін: як позичальника, так і банківських установ.

"Заборона видачі споживчих кредитів у іноземній валюті убезпечить позичальника і банк від несвоєчасного погашення боржником заборгованості за кредитом. Адже, як показує практика, курс гривні до іноземної валюти (долара і євро) може кардинально змінюватися", - зазначив він у коментарі "Економічній правді".

"Більшість позичальників мають дохід у національній валюті - гривні. Взявши кредит, приміром, у доларах, вони обмінюють їх на гривні для споживчих цілей, а при поверненні кредиту зобов'язані за гривні, за значно вищим курсом, купувати долари, оскільки кредит повертається в тій валюті в якій він виданий", - пояснив Кізленко.

На думку експерта, передбачене у документі поширення арешту на грошові кошти боржника, які перебувають на рахунках, відкритих після винесення постанови про накладення арешту, буде додатковим важелем впливу банку на несумлінного позичальника, і можливо, підсилить "бажання" останнього погасити кредитну заборгованість.

З іншого боку, зазначив він, це може спричинити за собою негативні результати у вигляді "паралізації" господарської діяльності підприємства та визнання його банкрутства.

"Сьогодні банки часто стикаються з такою проблемою - отримавши судове рішення про стягнення на предмет іпотеки (квартиру), вони не можуть його виконати. Згідно зі статтею 30 Конституції, квартира є недоторканною, і треті особи можуть увійти в неї, або з доброї волі власника, або за рішенням суду", - пояснив Кізленко.

Користуючись конституційним правом, боржники не пускають у своє житло представників банку та виконавчої служби для проведення реалізації (продажу) квартири, зазначив він.

У такому випадку, банки змушені звертатися до суду із позовом про примусове входження в квартиру, що затягує процес реалізації предмета іпотеки та погашення за рахунок його заборгованості по кредиту.

"Запропоноване законопроектом нововведення, щодо одночасного винесення судом рішення про стягнення на предмет іпотеки і рішення про виселення, дозволить вирішити цю проблему", - упевнений експерт.