Монетарна політика НБУ залишається жорсткою

У відповідності з даними НБУ, грошова база (ГБ), один з основних індикаторів монетарної політики в Україні, зменшилася на 1,6% за перші дев'ять місяців поточного року в порівнянні із зростанням на 20,4% за аналогічний період попереднього року.

Економіст інвестиційної компанії Concorde Capital Микита Михайличенко вважає, що такі показники свідчать про жорсткість заходів НБУ.

"Скорочення грошової бази викликане інтервенціями НБУ щодо задоволення високого попиту на іноземну валюту в обсязі 9,5 млрд. дол. з початку року. Таке вилучення гривні з системи компенсується кредитуванням комерційних банків та уряду з боку НБУ", - констатує експерт.

За його словами, кредитування банків відбувається, в основному, через підтримку проблемних фінансових інститутів - з початку року видано 44,2 млрд. грн. кредитів.

"При цьому доступ банків до "вікна овернайт" істотно обмежений у поточному році: 12,7 млрд. грн. з початку року проти 48,8 млрд. грн. за аналогічний період попереднього року. У вересні жорсткість політики регулятора також проявилася в тому, що середньоденні залишки на коррахунках банків склали 16.8 млрд. грн. в порівнянні з 21 млрд. грн. в літні місяці", - стверджує Михайличенко.

На думку економіст, основною метою стримування зростання ДБ для НБУ є обмеження девальваційного тиску на курс гривні в умовах крихкості валютного ринку і відсутності довіри до гривні.

"Такі пріоритети політики НБУ позбавляють його можливості стимулювання реального сектора економіки шляхом розширення свого балансу, тобто монетарними інструментами, як це відбувається зараз в інших країнах", - вважає він.

Михайличенко підкреслює, що така ситуація створює ризики на перспективу.

"Якщо внутрішній валютний ринок не повернеться в стан сталого перевищення валютної пропозиції над попитом, у НБУ можуть бути відсутні ефективні інструменти для забезпечення економіки гривневою масою: операції на відкритому ринку ускладнені через нерозвиненість вторинного ринку ОВДП, а використання облікової ставки як інструменту монетарної політики не має історії застосування в Україні", - наголосив експерт.

До осені 2008 року основним емісійним каналом були гривневі інтервенції НБУ на валютному ринку, а рефінансування банків та операції з цінними паперами мали лише маргінальний ефект на динаміку пропозиції грошей в економіці. Така ситуація може бути додатковою перешкодою для відновлення економіки в 2010 - на початку 2011 років, вважає Михайличенко.

"Проте, ми вважаємо такі пріоритети виправданими в нинішній ситуації високої доларизації економіки та істотних ризиків у бюджетній політиці. До того ж, монетарна політика поки не створює істотних перешкод для розвитку реального сектора економіки: в умовах реального і номінального скорочення ВВП поточний рівень монетизації, який складає близько 47%, є вище рівня 2008 року (45-46%). Очевидно, що така монетарна політика не несе і більших інфляційних ризиків", - додав економіст.