"Одесу-Броди" вбиває корупція?

Тотальна корупція влади сприяла запуску нафтопроводу "Одеса-Броди" в невигідному для України реверсному напрямі.

Про це заявив керівник енергетичних програм Центру Номос Михайло Гончар у коментарі газеті "Дзеркало тижня".

За його словами, у нафтопровода "Одеса-Броди" ще в 2003 році існувала перспектива запуску в аверсному напрямку - від Чорноморського узбережжя України до Бродів на заході країни.

Зокрема, в 2003 році Єврокомісія включила проект "Одеса-Броди" з розвитком на Плоцьк до числа відповідних секторальних пріоритетів для зростаючого Євросоюзу.

Однак, підкреслив експерт, "багатовекторне" керівництво України обрало реверсномий напрямок, нав'язаний російськими компаніями.

"Тотальна корупція влади, наближення президентських виборів 2004-го, на яких так хотілося пригостити росіян "реверсною цукеркою" і заручитися їхньою підтримкою, зробили свою справу. І ніякі аргументи про національні пріоритети, енергетичну безпеку не переважили бажання долучитися до офшорної годівниці від реверсу, організованої російськими "умільцями", які супроводили ідею "пропозиціями, від яких не можна відмовитися", - сказав він.

При цьому, за словами Гончара, з введенням реверсу реальні обсяги транзиту через нафтотранспортну систему України не тільки не зросли, як слід було б очікувати, а скоротилися - з 33,2 млн. тонн у "дореверсному" 2003 році до 31,3 млн. тонн і "повнореверсному" 2005 році. У 2008 році обсяг транзиту склав 32,8 млн. тонн.

"Історію "Одеса-Броди" можна назвати сагою про корупцію. Для труби завжди немає нафти на Каспії, хоча вона видобувається і транспортується до чорноморських портів у достатній кількості. Прем'єри (незалежно від їх прізвищ) періодично шукають постачальників і споживачів і не можуть знайти. Президент видав укази, які не виконують прем'єри та держкомпанії, тому що "немає нафти, постачальників і споживачів". Хоча незрозуміло, куди вони поділися", - відзначив він.

У цілому, переконаний експерт, нескінченна боротьба за владу в державі перешкоджає ефективній реалізації будь-яких стратегічних проектів в Україні.

"Навряд чи хтось, бачачи ці, відверто кажучи, дурні публічні дискусії перших осіб в Україні, захоче мати справу з країною, де вирішують питання позавчорашнього дня і по ходу реверсують правила гри. При цьому питання реалізації будь-якого проекту для іноземного партнера в подібній атмосфері стає глибоко вторинним", - підкреслив Гончар.