Світовий банк в Україні, Білорусії та Молдавії очолив Мартін Кайзер
Новим директором Cвітового банку (СБ) в Україні, Білорусії та Молдавії став Мартін Райзер - економічний радник київського офісу банку, який змінив на посаді Статі Бірмінгхема.
Основним завданням нового глави буде контроль за виконанням Стратегії співробітництва СБ із Україною на 2007-2011 роки, - повідомляє "РБК-Україна" .
Вчора в Мінську в другій половині дня віце-президент СБ з регіонів Європи та Центральної Азії Шігео Катсу представив нового главу представництва Світового банку (СБ) білоруському уряду.
Термін повноважень попереднього директора СБ в Україні, Білорусії та Молдавії Статі Бірмінгхема минає наприкінці червня, але до останнього моменту керівництво Світового банку приховувало ім'я його спадкоємця.
"Невизначеність затяглася практично до непристойності. Ніколи ще з призначеннями так не тягли",- ще вчора вранці говорили в київському офісі СБ. Як з'ясувалось, сьогодні новий голова представництва СБ буде представлений українському уряду, а завтра - молдавському.
Із призначенням Райзера керівництво Світового банку відійшло від практики призначення на керівні посади фахівців, що раніше працювали в інших представництвах. Райзер до останнього був економічним радником в українському представництві СБ, до цього - у представництві банку в Узбекистані.
За правилами СБ, директор перебуває на посаді мінімум три роки, тому Райзер буде очолювати офіс до середини 2011 року.
На думку екс-міністра економіки Анатолія Кінаха, призначення нового глави не змінить стратегію взаємин СБ із Україною. В 2007 році банк затвердив Стратегію співробітництва з Україною на 2007-2001 роки (до 1 млрд дол кредитів щорічно).
"Торік ми переглянули стратегію нашого співробітництва і вирішили перейти від проектів підтримки бюджетної дисципліни до проектів інфраструктурних реформ,- сказав Кінах.- Очевидно, що істотні виправлення в документ вноситися не будуть".
Разом з тим новому директору СБ прийдеться зіштовхнутися із проблемами при виконанні низки проектів банку. Ще в минулому році Рахункова палата виявила, що з позик СБ, передбачених Стратегією співробітництва на 2004-2007 роки, держава освоїла лише 32%.
Найбільш проблемним виявився проект створення земельного кадастру (дотепер не прийнятий відповідний закон). "Світовий банк вже висловлював стурбованість уповільненням проведення в Україні реформ, зокрема - у земельній і податковій сферах",- додав Анатолій Кінах.
Серед нових позик Світового банку проблемними можуть виявитися проекти модернізації комунальної інфраструктури.