Україна на останньому місці в СНД за якістю кредитного портфеля - S&P

Міжнародне рейтингове агентство Standard & Poor's (S&P) повідомило, що фінансовий сектор України перебуває на останньому місці серед країн, що розвиваються, Європи і СНД, за якістю кредитного портфеля - показник потенційних проблемних активів українських банків становить 75%. Експерти вважають, що реальні суми проблемних кредитів банків ще не досягли критичного рівня, але заява S&P може понизити можливості банків із залучення інвестицій і змусить їх посилити умови кредитування.

Про це пише видання "Комерсант-Україна".

S&P учора розповсюдило в ЗМІ повідомлення, в якому висловило стурбованість "двозначними цифрами зростання витрат бюджету і ознаками "перегріву" української економіки". У S&P заявляють, що однією з причин "негативного" прогнозу рейтингу України є рішення уряду Юлії Тимошенко про часткове повернення населенню внесків Ощадбанку СРСР, які становлять 24% ВВП, що свідчить "про тенденцію до посилення витрат, пов'язаною з електоральним циклом".

"У країні розкручується спіраль "зарплата-ціни", яка з високою ймовірністю відіб'ється на економічній стабільності і довгострокових перспективах зростання", - відзначає S&P.

З урахуванням збільшення зовнішнього боргу фінансового сектора України до $28 млрд, агентство "турбує значний ризик рефінансування зобов'язань української банківської системи". Банки погасять у 2008 році $11,5 млрд, із яких тільки $4,6 млрд - кредитні лінії материнських банків. "Але решта зобов'язань має бути рефінансована, хоча обстановка на ринку продовжує ускладнюватися", - йдеться в повідомленні S&P.

При цьому S&P підрахувало, що за якістю кредитного портфеля фінансовий сектор України разом із Грузією займає останнє місце в СНД і країнах Європи, що розвиваються. "Її (України) показник потенційно проблемних активів становить 75%", - заявляє агентство.

За словами заступника директора паризького офісу S&P Катерини Трофімової, основним показником ризику є "гіпотетичний рівень валових проблемних активів у фінансовій системі в рамках реалістичного сценарію економічної рецесії".

"Проблемні активи охоплюють прострочені позики, реструктуровані активи (зі зміною первинних умов кредиту), реалізовані застави нерухомості та інших активів, стягнуті для повернення позикової заборгованості, а також проблемні активи, передані в управління спеціальним юридичним особам", - пояснила пані Трофімова.

Банкіри здивовані використанням такої методики розрахунку проблемної заборгованості, вважаючи її перебільшеною. "Портфель прострочених кредитів української банківської системи кращий за казахський, молдавський або азербайджанський", - упевнений радник передправління "Укргазбанку" Олександр Охріменко. Хоча обсяг реальних проблемних кредитів перевищує офіційну статистику (за даними НБУ, на 1 березня 2008 року - 1,41%), їх частка поки в допустимих межах. "Проблемні кредити в українських банках доходять до 3-5% портфеля і лише у одного з банків досягають 30%, - розповів заступник генерального директора з питань досліджень і розвитку агентства "Кредит-Рейтинг" Григорій Перерва.- Але ми не бачимо того залишку по кредиту, за яким виникла заборгованість".

Директор Інституту економічних досліджень і політичних консультацій Ігор Бураковський вважає, що S&P включило в обсяг проблемних активів ті компоненти банківського балансу, які в Україні проблемними не вважаються. "Криза, з якою зіткнулися світові фінансові інститути на ринку нерухомості, показала, що проблеми виникають не на порожньому місці, - говорить експерт. - Тому S&P, перенісши американський досвід кризи ринку subprime в Україну, виявив величезний потенційний ризик". "Із розвитком будь-якого ринку відбувається його насичення і починаються проблеми з оплатою кредитів. Різко зростає кількість неплатників, банки різною мірою починають переживати труднощі. Це може спричинити вибух кредитного пузиря. Ніхто не візьметься відповісти, чи дійшли ми до цієї критичної межі і чи чекати неприємностей", - відзначає він.

Після заяви S&P зовнішні позики для українських емітентів можуть стати ще менш доступними, впевнені експерти. "Коли в країні підвищуються ризики, консервативніші інвестори починають іти або не приходять", - пояснює Ігор Бураковський. Це примусить банки понизити обсяги кредитування, темпи зростання яких у лютому сповільнилися. "Банки посилять контроль над видачею кредитів і повинні будуть забезпечити їхню високу якість", - упевнений Григорій Перерва.